85
William Claxton. Jazzlife
✍️ Вільям КлакстонФотографія джазової культури США 1960-х років через об'єктив Вільяма Клакстона, що фіксує музикантів і простір жанру.
«Jazzlife» Вільяма Клакстона — це візуальний документ джазової епохи 1960-х років. Книга охоплює подорож митця по США, де він знімає легенд жанру та вуличних виконавців у їхньому природному середовищі. Зображення передають регіональну різноманітність музики та її вплив на суспільство. Видання підійде шанувальникам історії джазу, фотографів та митців.
Книга вийшла у видавництві «Taschen» 2016 року.
📝 Опис книги: William Claxton. Jazzlife
In 1960, photographer William Claxton and noted musicologist Joachim E. Berendt traveled the United States hot on the trail of jazz. Through music halls and marching bands, side streets and subways, they sought to document this living, breathing, beating musical phenomenon that enraptured America across social, economic, and racial lines.
The result of Claxton and Berendt’s collaboration was Jazzlife, much sought after by collectors and now revived in this fresh TASCHEN volume. From coast to coast, from unknown street performers to legends of the genre, this defining jazz journey explores just what made up this most original of American art forms. In New Orleans and New York, in St. Louis, Biloxi, Jackson, and beyond, Claxton’s rapturous yet tender images and accompanying texts examine jazz’s regional diversity as much as its pervasive vitality and soul. They show the music makers and the many spaces and people this music touched, from funeral parades to concert stages, from an elderly trumpet player to kids who hung from windows to catch a glimpse of a passing band.
With portraits of Charlie Parker, Count Basie, Duke Ellington, Muddy Waters, Gabor Szabo, Dave Brubeck, Stan Getz, Billie Holiday, Ella Fitzgerald, Miles Davis, Charles Mingus, Thelonious Monk, John Coltrane, and many more, this is as much a compelling slice of history as it is a loving personal tribute.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 34 × 24 см |
|---|---|
| Тип ілюстрацій | Чорно-білі |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Просто неймовірно! Купила цю книгу і занурилась у світ джазу.
Придбав цей фотоальбом, читав ночами. Атмосфера тієї епохи відчувається в кожному кадрі.
Купив, очікував більшого. Фотографії цікаві, але 600 сторінок – надто багато для документальних знімків.
Видавництво могло б покращити якість паперу. Читав з задоволенням, але трохи розчарувала якість друку.
Захоплена! Купила «Jazzlife», щоб відчути дух епохи. Фотографії розказують історії.
Справді крута книга. Купила як подарунок батькові, він музикант, в захваті від ілюстрацій!
Джаз живе! Купила «Jazzlife», читала, милуючись обличчями легенд. Просто неймовірно.
Отримала книгу, читала і відчувала себе в самому серці золотого віку джазу. Чорно-білі фотографії – це щось особливе.
Вільям Клакстон – це не просто фотограф, це сповідник. Його "Джазлайф" – це не стільки фотоальбом, скільки молитовник, присвячений одній із найплідніших і найвпливовіших музичних епох. Шістсот сторінок – це справжня подорож крізь часи, коли джаз був живим, дихаючим організмом, що пульсував у серці Америки. Сила цієї праці – в її щирості. Клакстон не намагався створити глянцеву картинку. Він зазирнув за лаштунки, зафіксував моменти втоми, роздумів, щирого сміху та глибокої самотності. Його камери ловили не лише легендарних музикантів за роботою, але й їхнє повсякденне життя, їхні звички, їхні настрої. Це портрети людей, чия музика стала саундтреком цілого покоління, а не лише статичні зображення ідолів. Від Мілтона Дейвіса, чия витончена постава випромінює незламну волю, до Елли Фіцджеральд, чия посмішка здається безмежно теплою, – кожне фото дихає життям. Ця книга – справжній скарб для кожного, хто відчуває спорідненість із ритмами, що народилися на вулицях Нового Орлеана. Вона сподобається не лише завзятим поціновувачам джазу, але й тим, хто цінує якісну документальну фотографію, хто шукає в мистецтві справжність і глибину. Це твір, що здатний конкурувати з найкращими біографіями, адже він розповідає історію через візуальні образи, які часто говорять гучніше за будь-які слова. Можна порівняти "Джазлайф" з антропологічним дослідженням, де об'єктом вивчення є не культура, а душі творців. Єдине, що може трохи насторожити – це сама щільність матеріалу. Шістсот сторінок – це багато. Деякому читачеві може бракувати ритмічного перепочинку, можливість "переварити" побачене. Але це, зрештою, вибір самого видавця, прагнення охопити якомога більше. "Джазлайф" – це не просто збірка фотографій. Це свідчення епохи, гімн таланту і, зрештою, глибоке занурення у світ, де музика була способом життя.
❓ Поширені запитання
Є питання про товар?
Запитайте — менеджер передзвонить або напише, а відповідь з'явиться тут, на сторінці товару.
