85
Журнал Антиквар № 129. Ізраїль – Україна. Досвід збереження
Досвід збереження культурної спадщини в Україні та Ізраїлі під час війни.
У журналі «Антиквар» № 129 зібрано свідчення українських музейників, митців і колекціонерів про досвід охорони культурної спадщини з перших днів повномасштабного вторгнення. Матеріали доповнені аналізом ізраїльських фахівців щодо боротьби за державність та роботою сучасних українських художників. Книга підійде тим, хто цікавиться музеєфікацією воєнного часу та історичною пам'яттю.
Книга вийшла у видавництві «Антиквар» 2024 року.
📝 Опис книги: Журнал Антиквар № 129. Ізраїль – Україна. Досвід збереження
«Під час війни, коли міжнародні конвенції безсилі, культурну спадщину захищають і оберігають люди, які роблять для цього все можливе й неможливе». Так починається стаття Святослава Яринича «Рятуючи історію».
Більше року ми збирали свідчення музейників, митців, представників культурних інституцій, колекціонерів про їхній досвід від перших днів повномасштабного вторгнення. Ми вдячні українським колегам, які в інтерв’ю, коментарях, репортажах відтворили простір нашого спільного духовного опору, що триває.
Більше року нам знадобилося, щоб зібрати партнерів і рекламодавців, які підтримали створення тематичного номера, котрий символічно пішов до друку напередодні Міжнародного дня музеїв. Адже не тільки убезпечення державних і приватних зібрань, а й меморіалізація та музеєфікація подій сьогодення потребує зусиль і осмислення.
Тож розпочинають номер матеріали ізраїльських фахівців, які говорять про споріднену історію довготривалої боротьби за державність, ідентичність і те, як це відображено в музейних експозиціях. А завершують — сучасні українські художники з їхніми мистецькими передчуттями та практиками воєнного часу. Однак навіть збільшений обсяг журналу і порушений графік виходу не дали змоги вмістити в нього все, що ми планували. Проте…
Три роки тому, під час ковідного локдауну, побачив світ перший випуск «Антиквара» із вкладним аркушем — ліногравюрою Матвія Вайсберга, створеною митцем спеціально для нашого журналу. І от — новий лінорит. І на ньому — так, Дон Кіхот. Із синьо-жовтим прапорцем.»
— Ганна Шерман, головна редакторка.
📖 Розбір книжки
📖 Погляд Mirava
Чому ця книжка нам подобається
Бо ця книга – це потужна розповідь про те, як люди, рухомі любов'ю до своєї історії та культури, роблять неймовірне, щоб зберегти найцінніше. Вона показує, що навіть у найскладніші часи, коли закони безсилі, людська самовідданість та винахідливість стають головними захисниками культурної спадщини. Ви дізнаєтеся про реальний досвід музейників, митців, колекціонерів, які рятували безцінні артефакти від знищення. Цей номер журналу буде цікавий усім, хто переймається долею історії, хто вірить у силу спільноти та прагне зрозуміти, як можна протистояти руйнуванню, незважаючи ні на що. Він особливо резонуватиме з тими, хто цінує спадщину, цікавиться музейною справою, колекціонуванням, а також з усіма, хто зараз переживає подібні виклики і шукає натхнення та прикладів стійкості.
Це думка команди Mirava, складена за описом від видавця — не рецензія й не переказ відгуків.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 29 × 21 см |
|---|---|
| Тип ілюстрацій | Кольорові |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Свіжий випуск «Журналу Антиквар», присвячений темі взаємин Ізраїлю та України через призму збереження культурної спадщини, став справжнім документом епохи. Номер № 129, попри анонімність автора, що, ймовірно, зумовлено колективною працею, демонструє надзвичайну актуальність і глибину дослідження. Стаття Святослава Яринича «Рятуючи історію» задає тон всьому виданню, наголошуючи на людському вимірі захисту культурних цінностей у часи, коли міжнародні закони виявляються безсилими. Це надзвичайно важливий акцент, адже саме історії музейників, митців, колекціонерів та представників культурних інституцій, зібрані протягом повномасштабного вторгнення, складають основу цього випуску. Вони свідчать про небайдужість, жертовність і винахідливість тих, хто з перших днів війни робив усе можливе й неможливе для порятунку нашої спільної історії. Сильною стороною видання є його документальна достовірність та емоційна насиченість. Кожне свідчення – це особиста драма, подвиг і свідчення стійкості. Тема співпраці між Україною та Ізраїлем у цій сфері розкривається багатогранно, демонструючи не лише спільні виклики, але й взаємну підтримку та обмін досвідом. Це видання буде цінним для широкого кола читачів: істориків, культурологів, мистецтвознавців, а також для всіх, хто цікавиться збереженням національної ідентичності та культурних скарбів в умовах війни. Воно резонує з темами, що піднімалися у таких важливих збірниках, як «Україна – Ізраїль: спільна історія» або працях, що документують руйнування культурної спадщини під час конфліктів. Якби йшлося про певне застереження, то, можливо, варто було б зазначити, що інтенсивність поданих свідчень, при всій їхній важливості, може вимагати від читача значної емоційної стійкості. Однак, це не недолік, а радше особливість, що підкреслює драматизм описаних подій. «Журнал Антиквар» № 129 – це не просто видання, це літопис мужності та відданості справі збереження нашого минулого для майбутнього.
