Атлант розправив плечі. Том 3. А є А

«Атлант» – magnus opus Айн Ренд, який вона писала 12 років. Згідно з даними опитування Бібліотеки Конгресу США, це друга після Біблії книга, яка змінила життя американських читачів. Бурхливі обговорення фундаментальної трилогії, великої «політичної притчі» тривають від 1957 року, з дня першого видання, на ній виросли три покоління американців, мільйони «атлантів» розлетілися по всьому світу. Три частини трилогії названі відповідно до основних законів логіки: «Несуперечність», «Або-або, «А є А». В останній частині свого фундаментального роману ідей Айн Ренд змальовує цілісну філософську систему, яка досі викликає палкі дискусії, де від захвату до обурення — один крок. Країна, яку залишили її творці, винахідники та мислителі, приречена на війну, голод і смерть. Владу захоплюють невігласи, корупціонери й мародери. Історія триває бодай тому, що одна вольова жінка на ім’я Даґні Таґґарт переконана, що досконалий світ справжніх цінностей існує. Вона намагається зламати сценарій неминучої катастрофи. Її Атлантида не міф. У світі ще є сміливці, спроможні створити суспільний лад, де немає конфліктів, не виникає потреби в самопожертві, жодна людина не становить загрози для мети інших. Бунтівні атланти знають, що розум таки переможе. Риторичне питання, хто такий Джон Ґолт, насправді має відповідь, а неймовірні ідеї – своє втілення, яке приголомшує людську уяву. Для кого книгаДля власників бізнесу, менеджерів і всіх вибагливих читачів. Чому ця книга«Атлант» Ренд не має чітких часових меж, ніби стоїть поза часом, як і події, які розгортаються на сторінках цієї книжки: реалізм переплітається з містикою та науковою фантастикою, утопія з антиутопією, гротеск із романтизмом, філософія з політекономією. Літературознавець і перекладач Лесь Герасимчук у своєму огляді книжки пише, що сутність творчості Ренд у поверненні до Людини; Айн Ренд як творча особистість концептуально увібрала в себе найвищі художні ідеї від «кінця віку» до постмодернізму. Про автораАйн Ренд – (англ. Ayn Rand; Аліса Розенбаум, 1905-1982) – американська письменниця єврейського походження, філософ, яка створила філософську систему об'єктивізму. Почала писати сценарії з восьми років, а пригодницьку прозу – з десяти. Емігрувала в Америку у 1926 році, де працювала помічницею режисера в Голлівуді, потім переїхала до Нью-Йорка, щоб присвятити себе філософії і літературній творчості. Справжня слава до Ренд прийшла після написання антиутопії «Гімн» (1938), водночас на ім'я авторки працювала кіноіндустрія: твори Ренд екранізували в Штатах, в Італії Амбіції дівчини, яка прагнула підкорити «фабрику мрій» не обмежувалися кіномистецтвом, талант Ренд мав стати «втіленням слави і величі всього світу». ЦитатиЛюди думають, що брехун здобуває над своєю жертвою перемогу. Я зрозумів, що брехня — це акт самозречення, оскільки людина віддає свою реальність особі, якій вона бреше, перетворюючи її на свого володаря, прирікаючи себе імітувати ту реальність, якої від тебе вимагають володареві погляди. А якщо людина негайно здобуває те, чого прагне домогтися власною брехнею, то ціна, яку вона за це платить — руйнування того, чому повинно було служити здобуте. Людина, яка бреше світові, назавжди стає рабом світу. Хоч би про що йшлося — про симфонію чи про вугільну шахту, — вся робота — це акт творення, вона походить з одного джерела: з непорушного вміння дивитися на все власними очима. Це означає вміння здійснювати раціональну ідентифікацію. Що, своєю чергою, означає вміння зшивати, з’єднувати і створювати те, що раніше було непоміченим, нез’єднаним і нествореним. Невже не зрозуміло, що той осяйний образ, про який говорять, як про щось, притаманне авторам симфоній і романів, є даром усіх людей, які зрозуміли, як використовувати нафту, як керувати копальнею, як будувати електричний двигун? Той священний вогонь, що начебто палає в музикантах і поетах, — хіба не він протягом усієї історії підштовхує промисловців кидати виклик усьому світові заради нового металу, — так само, як і тих, хто винаходить літаки, будує залізниці, відкриває нові мікроорганізми чи континенти?.. Безкомпромісна відданість пошуку правди, міс Таґґарт? Чи випадало вам чути, як моралісти та любителі мистецтва кажуть про безкомпромісну відданість пошукам правди, притаманну митцям? Назвіть мені яскравіший приклад такої відданості, ніж твердження людини, що земля обертається, або наполягання іншої людини на тому, що сплав сталі й міді має чіткі властивості, які роблять його придатним для використання у незвичний спосіб, — і нехай світ колесує цього чоловіка, нехай нищить його, але він не візьме на себе фальшивих свідчень, не переступить через докази, здобуті власним розумом! Якщо існують стадії зла, то складно визначити, хто мерзенніший — жорстока людина, яка вирішує, що має право змушувати інших думати, як хочеться їй, чи моральний дегенерат, який віддає комусь право думати за нього. Цей моральний абсолют людина ніколи не повинна навіть обговорювати. Я не погоджусь спілкуватися на підставах розуму з людьми, які позбавляють мене глузду. Я не сперечатимусь із сусідами, які вважають, що можуть заборонити мені мислити. Я не надам моральної санкції убивці, який бажає мене убити. Коли людина намагається впливати на мене силою, я відповім їй силою.