Близькості — Кеті Кітамура

Зізнаюсь, чекала більшого. Занадто багато роздумів, мало дії.

Купила цю книгу, бо цікавлюся перекладами. Кітамура майстерно показує, як втрачається сенс між словами, це було дуже проникливо.

Просто приголомшливо! Читала, і ніби сама проживала життя героїні, її пошуки себе в чужому місті.

Купив книгу, щоб розібратися в психології героїв. Дуже сподобався стиль, читав із задоволенням, хоча й трохи повільно.

Вдалий роман, але місцями здається затягнутим. Все ж, вартісна проза для тих, хто цінує інтелектуальну літературу.

Захоплива історія про самоідентифікацію. Купив, щоб відпочити від динамічного життя і не пошкодував.

Не очікувала, що книга так зачепить. Читала, і постійно думала про втрачені зв'язки та пошук дому.

Прекрасна книга! Купила, бо люблю психологічну прозу. Дуже реалістичні персонажі, з якими легко себе ототожнити.

Цікава книга, але папір міг бути кращим. Читав, загалом, з насолодою, але хотілося б більш приємних тактильних відчуттів.

Кеті Кітамура у своєму романі "Близькості" створює тонкий, майже мікроскопічний портрет внутрішнього світу героїні, яка опиняється на зламі епох та місць. Перекладачка, що залишає метушливий Нью-Йорк заради спокійнішої Гааги, прагне знайти не просто фізичний притулок, а справжню оселю душі. Кітамура майстерно занурює нас у її роздуми про приналежність, пошук дому та складні переплетіння людських стосунків. Авторка не поспішає розкривати карти, натомість плете мереживо тонких емоційних зв'язків та екзистенційних питань. Зв'язок з Адріаном, який перебуває у шлюбі, але шукає виходу, стає дзеркалом для власної невизначеності героїні. Водночас, події, свідком яких стає її подруга Яна, – акт насильства, що загадково зацікавлює головну героїню, – додають творові елементи трилера, але не банального, а скоріше психологічного. Ці переплетіння особистих драм, наче відлуння великих судових процесів, що відбуваються в Гаазі, створюють неповторну атмосферу. "Близькості" – це книга для тих, хто цінує глибину психологізму, витончену прозу та спокійний, але глибокий розповідний темп. Твір може нагадати тонкі психологичні дослідження, подібні до тих, що ми бачимо у ранніх творах Дженніфер Еґґан, або ж атмосферу споглядання, притаманну деяким творам Елени Ферранте, хоча й без її пристрасності. Можливо, одним із тих моментів, що потребують певної уваги, є дещо повільний розвиток сюжету в першій частині. Читач, що очікує стрімкого екшену, може відчути певне терпіння, проте саме ця поступовість дозволяє глибше проникнути у світ героїні та її сумнівів. "Близькості" – це не просто історія про переїзд та стосунки. Це роздуми про те, що робить нас тими, хто ми є, де знаходиться наше справжнє місце у світі, і як ми будуємо зв'язки – тендітні, але життєво важливі.