82
Бомонд на краю імперії: держава і сцена в радянській Україні
✍️ Мейгіл ФавлерМонографія про складні стосунки між мистецтвом та державою в радянській Україні 1920–1930-х років через біографії Леся Курбаса, Миколи Куліша та Остапа Вишні.
«Бомонд на краю імперії» досліджує парадокси радянської мистецької культури в Харкові. Авторка показує трансформацію від новаторських театральних експериментів до централізації та репресій. Книга розкриває, як стерся розрив між чиновниками й митцями, породивши типажі офіційної культури. Підійде історикам, театрознавцям та тим, хто цікавиться українською модерною культурою.
Книга вийшла у видавництві «Родовід» 2025 року.
📝 Опис книги: Бомонд на краю імперії: держава і сцена в радянській Україні
Українське видання важливої монографії історикині та дослідниці театру Мейгіл Фавлер (у перекладі Ярослави Стріхи), вперше виданої University of Toronto Press у 2017 році.
В українському виданні, яке спільно підготували видавництво “Родовід” та Центр міської історії, авторка досліджує складні стосунки між мистецтвом та державою в радянській Україні у 1920–1930-х роках через колективну біографію митців та чиновників, які творили культуру у розмаїтому середовищі Харкова того часу.
Головні герої цієї книги — Лесь Курбас, Микола Куліш, Остап Вишня — створювали сучасний новаторський театр на рівні найкращих європейських зразків, проте їхні імена все ще маловідомі і перебувають на маргінесах досліджень європейського та світового театру.
Мейгіл Фавлер пише про парадокси радянської мистецької культури та її трансформацію: від унікальних мистецьких центрів на периферії колишньої імперії до централізації культури у Москві; від спільної розбудови нової української культури митцями й чиновниками до “об’єднання світу бюрократії та світу мистецтва”, де “стерся розрив між держслужбовцями і служителями мистецтва, що породило типажі офіційних митців і чиновників від мистецтва в сталінських 1930-х роках”.
Книга є розповіддю про відносини між мистецтвом і політичною владою у контексті радянської держави — через формування мистецького бомонду та істеблішменту; про амбітний проєкт творення нової культури, яка була б сучасною та урбаністичною й водночас українською; про зародження радянської культурної інфраструктури та ієрархій; про центральність та периферійність, про децентралізацію і депериферизацію культурних процесів; про побудову системи державної опіки і контролю та особливість театру як місця імпровізації; про багатомовність, багатокультурність та багатосередовищність культурного життя 1920-х і його поступову та радикальну гомогенізацію з кульмінацією у репресіях 1930-х.
📖 Розбір книжки
📖 Погляд Mirava
Чому ця книжка нам подобається
Бо це унікальна можливість зазирнути за лаштунки радянської України, побачити її не такою, як розповідають підручники, а через призму життя людей, які творили культуру. Авторка, Мейгіл Фавлер, розкриває складні взаємини влади та митців, показуючи, як держава впливала на сцену, а сцена, своєю чергою, на державу. Ця книжка – для тих, хто цікавиться історією, культурологією, хто хоче зрозуміти, як формувалася українська ідентичність за часів СРСР, і хто цінує глибокі, але доступно написані дослідження. Якщо ви прагнете дізнатися про невідомі аспекти життя інтелігенції, про тих, хто, попри все, творив і ставив вистави, фільмував і писав, то ця праця точно для вас.
Це думка команди Mirava, складена за описом від видавця — не рецензія й не переказ відгуків.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Мейгіл Фавлер запрошує нас у бурхливе, часом підступне, але завжди магнетичне серце радянської України, розкриваючи її через призму мистецтва та інтелігенції. «Бомонд на краю імперії» – це не просто історична розвідка; це запрошення до діалогу з минулим, де держава та сцена творили спільний, часто драматичний, танок. Авторка майстерно проникає у вир життя тих, хто творив культуру в умовах жорсткого ідеологічного контролю. Вона показує, як митці, письменники, актори не просто існували, але й активно взаємодіяли з владою, балансуючи на межі дозволеного, шукаючи шляхи самовираження в межах системи. Фавлер вдається показати цю складну взаємодію без спрощень, висвітлюючи як моменти співпраці, так і прояви опору, часто прихованого, але від того не менш значущого. Сильною стороною книги є деталізація та глибина дослідження. Авторка спирається на архівні матеріали, спогади, листування, що дозволяє їй оживити епоху, наповнити її людськими долями та пристрастями. Особливо вражає те, як Фавлер зуміла показати не лише "великих" діячів, але й тих, хто залишався в тіні, але робив свій внесок у культурний ландшафт. Це дослідження буде цікавим для тих, хто прагне зрозуміти складні механізми формування культури під тиском тоталітарної держави. Любителі історії, культурології, а також ті, хто цікавиться біографіями видатних українських митців, знайдуть тут багато нового та вартого уваги. Книга справді нагадує вишуканий, але тривожний роман, де кожне слово має вагу, а кожен поворот сюжету – глибокий підтекст. Вона ставить перед читачем незручні запитання про роль митця в суспільстві, про компроміси, на які доводиться йти заради збереження творчого начала. Можливо, одним застереженням для читача може бути деяка щільність тексту, що вимагає уважного читання та заглиблення. Але саме ця насиченість і робить книгу такою цінною. «Бомонд на краю імперії» – це глибокий, добре аргументований погляд на ключовий період української історії, який змушує переосмислити усталені уявлення про взаємодію влади та мистецтва.
