89
Дай лапу, Пепітко
✍️ Оксана ЛущевськаІсторія про дружбу Поля та Елі, коли розлука змушує їх шукати підтримку в мистецтві та турботі про собаку Пепітку.
«Дай лапу, Пепітко!» Оксани Лущевської — зворушлива історія про те, як дівчата долають біль від розлуки. Коли Еля виїжджає за кордон, Поля залишається з її собакою, і обидві шукають способи підбадьоритися. Книга показує цілющу силу мистецтва та важливість турботи про найдорожчих. Вона стане улюбленою для дітей 6-8 років, які переживають розставання.
Книга вийшла у видавництві «АРТБУКС» 2024 року. Ілюстрації — Тетяна Копитова.
📝 Опис книги: Дай лапу, Пепітко
Зворушлива повість про міцну дружбу, злюку-розлуку, турботу про тварин і силу мистецтва.
Поля й Еля — найкращі подружки, а Пепітка — маленька весела собачка Елі. Та на всіх трьох чекає складне випробування: Еля з мамою виїжджає за кордон, а сім’я Полі лишається в Україні й прихищає Пепітку. Собачка скучає за «своєю людиною», а Поля — за подружкою. Щоб не плакати, дівчата сміються! Поля шукає спосіб підбадьорити себе і знаходить його на сцені улюбленого театру. Але чи допоможуть репетиції та прем’єра розрадити сумну Пепітку?
Чому варто прочитати книжку «Дай лапу, Пепітко!»:
актуальна тема дружби та спілкування на відстані;
допомагає проживати розлуку з близькими;
вчить дбати про найдорожчих людей і тварин;
показує цілющу силу мистецтва;
Пепітка — миле собача, що нікого не залишить байдужим!
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Дуже сподобалась книга! Така зворушлива історія, читала на одному диханні.
Купив для доньки, їй дуже сподобалось. Гарна книга для сімейного читання. Рекомендую!
Якісний друк, гарне оформлення. Історія справді чіпляє.
Оксана Лущевська майстерно плете нитки зворушливої історії, де дитяча дружба, песик-компаньйон і випробування розлукою стають тлом для розкриття внутрішнього світу героїнь. «Дай лапу, Пепітко» – це не просто оповідь про собачку, це гімн стійкості, взаємопідтримці та пошуку сили в собі, навіть коли світ здається несправедливим. Надзвичайно вдало авторка зображує емоційні переходи. Собаче сумування Пепітки, передане через її поведінку, ретельно виписані спостереження Полі – все це викликає живе співчуття. Еля, хоч і віддалена географічно, залишається присутньою у спогадах та спілкуванні, а її відсутність створює вакуум, який Полі намагається заповнити. Саме тут проявляється справжня сила Лущевської – у вмінні показати, як дитяча психіка адаптується до складних обставин, шукаючи опору у звичних речах. Театральне мистецтво стає своєрідним терапевтичним інструментом для Полі. Це не просто втеча від реальності, а радше спосіб переосмислити власні емоції, знайти в собі ресурси для подолання смутку. Сцена, репетиції, гра – все це допомагає дівчинці виразити невисловлене, знайти вихід для накопиченої туги. Цей аспект твору додає йому глибини, підкреслюючи, що мистецтво здатне зцілювати. Книга неодмінно сподобається юним читачам, які цінують щирість, тварин і історії про дружбу. Її можна порівняти з творами, де реалістичні дитячі переживання переплітаються з елементами магії, як у деяких книжках Анастасії Макаренко чи Галини Мирослави. Якщо є щось, що може викликати стримане застереження, то це, можливо, дещо ідеалізований фінал, який, хоч і дарує надію, може здатися надто легким для тих, хто очікує більш брутального реалізму. Однак, зважаючи на цільову аудиторію, така спрямованість на позитив є цілком виправданою. «Дай лапу, Пепітко» – це світла, мудра і зворушлива повість, що навчає любити, дбати про ближнього (хай навіть чотирилапого) і знаходити радість у найскладніші часи.
❓ Поширені запитання
Оксана Лущевська — українська дитяча письменниця, перекладачка та літературознавиця, яка здобула визнання завдяки своїм оригінальним творам для наймолодших читачів. повна біографія →
