91
Донька оптиміста
✍️ Юдора ВелтіЛаврель втрачає батька й боронить родину від матеріялістки-мачухи, шукаючи опори в садових справах та пам'яті про предків.
«Донька оптиміста» Юдора Велті — це історія про те, як донька судді стикається з наслідками смерті батька. Лаврель протистоїть легковажній мачусі Фей, яка прагне лише матеріальних благ, тож героїня шукає втіхи в саду та традиціях. Книга підійде тим, хто цінує глибокі сімейні стосунки та роздуми про пам'ять і втрату.
Книга вийшла у видавництві «Ще одну сторінку» 2025 року. Переклад — Катерина Сайко.
📝 Опис книги: Донька оптиміста
По смерті судді Маккелви спадок родини лишається на відкуп його другій дружині, легковажній матеріялістці Фей, на понад 30 років молодшій за спочилого в Бозі, та на плекання нещодавно овдовілій донці Лаврель, яка прагне лише зберегти пам’ять роду й традиції родини. Як зарадити собі після втрати, коли ти лишаєшся сам, а довкола лише лицеміри й позери? Чому замість боротися за спадщину, Лаврель вдається до порядкування в саду? Й невже чорний голкохвіст, який залетів до осиротілого будинку, і справді провіщає лихо?
Почасти автобіографічний роман «Донька оптиміста» Юдора Велті присвячує матері, яка — попри дочасну кончину чоловіка — присвятила себе піклуванню про трьох дітей, тим самим прищепивши письменниці, що для людини важать родина і пам’ять, тож варто відпускати зле й усюди бачити добре. І пильнувати те добре як зіницю ока.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Оригінальна назва | The Optimist's Daughter |
|---|---|
| Розмір | 20 × 11 см |
| Вага | 400 г |
| Тип ілюстрацій | Без ілюстрацій |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Дуже сподобалася книга! Цікавий сюжет, не могла відірватися. Рекомендую!
Загалом, чудова книга, тримає в напрузі до останньої сторінки. Якість друку на висоті.
Замовив для подарунка, одержувач був у захваті. Якість товару та сервіс магазину на відмінно.
книга «Донька оптиміста» — це справжня знахідка для тих, хто любить глибокі історії. Читається на одному диханні.
У дебютному українському перекладі "Донька оптиміста" американської письменниці Юдори Велті перед нами розгортається історія, сповнена тихої сили та глибокого психологізму. Це не та проза, що приголомшує стрімкістю сюжету чи вибуховими емоціями. Навпаки, Велті майстерно плете мереживо внутрішніх переживань героїні, Лаврелі, яка опиняється на зламі епох, на порозі нового життя після смерті батька. Сильною стороною твору є витончена психологічна портретистика. Лаврель – це образ жінки, що шукає опору в світі, де традиційні цінності хитаються, а оточення здається позбавленим щирості. Її прагнення зберегти пам'ять роду, здавалося б, шляхетне, але водночас це може бути пасткою, що заважає рухатися вперед. Саме в контрасті з цією стриманою, глибокодумною Лавреллю виступає її мачуха, Фей, уособлення матеріалізму та поверховості. Ці двоє, опинившись віч-на-віч зі спадком та самотою, стають дзеркалами, що відбивають різні сторони людської натури. Особливо вражає те, як авторка використовує символи. Сад, у якому Лаврель знаходить своє пристановище, стає не просто місцем дії, а метафорою внутрішнього зростання, місцем, де народжується надія. Чорний голкохвіст, що з'являється в оселі, – це не випадковий птах, а знак, що спонукає до роздумів про долю, про зв'язок між минулим і майбутнім. "Донька оптиміста" сподобається тим читачам, які цінують глибокі, камерні історії, що досліджують тонкощі людської душі. Тим, хто втомився від гучного, поверхневого, і шукає прози, що змушує замислитись. Цей твір можна порівняти з прозою Кетрін Енн Портер чи Фланнері О'Коннор, адже Велті, як і вони, вміє знаходити епічне в буденному, а універсальне – в локальному. Однак, варто зауважити, що для читача, який очікує динамічного сюжету та швидкого розвитку подій, "Донька оптиміста" може видатися дещо повільною. Це книга, що вимагає терпіння та готовності зануритись у внутрішній світ героїні, але винагороджує читача глибиною переживання та красою мови.
