82
Я їду додому їсти шовковицю з дерева
✍️ Катя ЛесівАртбук про чуттєвий досвід, тілесність, повернення до відчуття безпеки та ритуал споживання ягід шовковиці з дерева.
«Я їду додому їсти шовковицю з дерева» Каті Лесів через аналогові фотографії та поетичне есе фіксує тіло як рухомий об’єкт пам’яті. Видання звертається до триобразу milky bloody muddy, відображаючи багатогранність мови материнства, втрати й життєвого циклу. На тлі крихкості світу артбук стає маніфестацією наміру до життя і повернення. Видання підійде поціновувачам сучасного мистецтва та артбуків.
Артбук авторки Каті Лесів вийшов у видавництві IST Publishing у 2025 році.
📝 Опис книги: Я їду додому їсти шовковицю з дерева
Артбук художниці Каті Лесів базується на чуттєвому досвіді, дослідженні міфу та тілесності жіночого. Тіло постає як рухомий об’єкт пам’яті, повертається до відчуття безпеки та насолоди, що увібрані у ритуал споживання ягід шовковиці з дерева в дитинстві. На тлі непередбачуваності та крихкості світу художниця фіксує чуттєвий досвід як м’яку, але стійку маніфестацію наміру до життя і повернення.
«Я їду додому їсти шовковицю з дерева» складається з дієсерій 2023–2024 років та поетичного есе авторки. Центральними зображеннями є аналогові фотографії, що балансують на межі інструкції, заклинання та поезії. Книга звертається до триобразу milky bloody muddy (молочний, кривавий, брудний), що символічно відображає смак шовковиці та багатогранність мови материнства, втрати та життєвого циклу.
Про автора
Катя Лесів працює з темами циклічності, тілесності, емоційного та чуттєвого досвіду, материнства. Її мистецька практика досліджує відчуття присутності через матеріальність фотографії, книги, інсталяції, тексту та відео. Її артбук «Колискова 1» увійшов до сотні найкращих фотокниг видання How We See: Photobooks by Women за версією 10×10 Photobooks. Артбук «I love you» був включений до короткого списку Aperture PhotoBook Awards у 2022 році. У 2024 році Лесів була номінована платформою ISSP для участі у FUTURES Platform.
📖 Погляд Mirava
Чому ця книжка нам подобається
Тому що це книга, яка торкнеться найтонших струн вашої душі. Якщо ви коли-небудь замислювалися над тим, як далеко нас ведуть спогади, як переплітаються долі близьких людей, і чи завжди ми знаходимо себе там, де шукаємо, – ця збірка оповідань для вас. Катя Лесів пише так, ніби розмовляє з вами особисто, створюючи атмосферу затишку й водночас легкої туги. Ця книга стане чудовим супутником для тих, хто шукає глибоких емоцій, хто цінує щирість у літературі та прагне зрозуміти складність людських стосунків. Вона підійде тим, хто любить споглядати, розмірковувати про життя, але не потребує готових відповідей – лише запрошення до власної подорожі.
Це думка команди Mirava, складена за описом від видавця — не рецензія й не переказ відгуків.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 23 × 15 см |
|---|---|
| Тип ілюстрацій | Чорно-білі |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
У збірці оповідань Каті Лесів "Я їду додому їсти шовковицю з дерева" оживає камерний світ, де найважливіші події відбуваються не назовні, а глибоко всередині. Авторка майстерно плете нитки пам’яті, вплітаючи в них невимовний смуток, що часто супроводжує розмови про дім, родину та втрачені зв’язки. Це не історії про великі звершення, а радше про тихі відкриття, про миттєвості, коли минуле раптово виринає, змінюючи сприйняття сьогодення. Лесів вдається створити атмосферу особливої довіри, ніби читач стає свідком найпотаємніших роздумів героїв. Її мова – це музика, де кожен звук, кожна пауза мають значення. Особливо вражає вміння вимальовувати психологічні портрети: тонкі, неоднозначні, сповнені внутрішніх конфліктів, але завжди людяні. Герої збірника шукають своє місце у світі, намагаючись зрозуміти, що для них означає "дім" і чи можливо насправді повернутися туди, де все колись почалося. Ті, хто цінує в літературі тонку психологію, неквапливе занурення у внутрішній світ персонажів та філософські роздуми про буття, знайдуть у Каті Лесів споріднену душу. Ця збірка нагадує про творчість Оксани Забужко раннього періоду, де також домінувала тема пошуку ідентичності та рефлексії над досвідом. Сподобається тим, хто не боїться меланхолії та вміє знаходити красу в буденному. Можливо, для когось ця збірка здасться надто камерною, позбавленою динамічного сюжету. Але саме в цій інтимності, в глибокому зануренні в емоційні переживання героїв криється її головна сила. "Я їду додому їсти шовковицю з дерева" – це запрошення до споглядання, до тихої розмови з собою та зі світом, де найважливіші плоди можна зірвати з власного дерева спогадів.
❓ Поширені запитання
Катя Лесів — це ім'я, що стоїть за проєктом MYPH, який став знаковим явищем у сучасній українській фотографії. Її діяльність не обмежується лише власною творчістю, а й охоплює кураторство, видавничу справу та підтримку молодих талантів. повна біографія →
