76
Я забула труси
✍️ Майя ТульчинськаСмішний путівник життям звичайної української жінки, що перетворює біль від несправедливих очікувань та принижень на терапію через гумор і іронію.
«Я забула труси» Майї Тульчинської — це іронічний посібник для сучасних жінок, які стикаються з мізогінією, синдромом самозванки та побутовими дурощами. Авторка показує, як сміх допомагає пом’якшити біль від нерівності в суспільстві та надихає на зміни, не втрачаючи почуття гумору. Книга підійде тим, хто хоче впізнати себе в описаних ситуаціях і знайти сили жити щасливою, приймаючи свою жіночність без зайвої серйозності.
Книга вийшла у видавництві «Creative Women Publishing» 2024 року.
📝 Опис книги: Я забула труси
«Я забула труси» Майї Тульчинської — це смішний путівник життям Звичайної Української Жінки. Смішний, бо ми, жінки, часто намагаємося сміятися, коли нам боляче, а надто коли стикаємося з несправедливими очікуваннями або приниженням тільки через те, що народилися в жіночому тілі. Сміх для нас є терапією, він допомагає нам іти по життю, незважаючи ні на що: народжувати і виховувати дітей, турбуватися про себе, будувати стосунки з чоловіком, робити карʼєру. Це наша пігулка, яка допомагає пом’якшити біль. Сміх — це наш захист, коли на очах мали би з’явитися сльози.
Майя Тульчинська пише про мізогінію, про місячні, про синдром самозванки, про нерівність у суспільстві так, щоби ми від душі посміялися над цим і щоби цей сміх дав нам сили змінити власне життя та життя інших жінок на краще. На сторінках цієї книжки ви неодмінно впізнаєте себе й близьких собі жінок.
«Я писала цю книжку, щоб разом з вами посміятися і над побутовими дурощами, і над всякими нашими жіночими бздурами, і навіть над серйозними речами, з якими ніби й не жартують. Та якщо з серйозного хоч іноді не поглузуєш, можна і дахом поїхати. А нам дах потрібен на місці, і жити нам ще треба довго. От сміх нам в цьому і допоможе!» — Майя Тульчинська
ОБЕРЕЖНО! В людей, які вважають, що фемінізм — це погане слово, а також у всіх, хто страждає на клінічні вади почуття гумору, нестачу іронії та хронічну серйозність, ця книжка може викликати непоправні розлади картини світу!
Приблизно раз на пів року — зазвичай на Новий рік та на восьме березня — чи не кожна українська жінка щось собі обіцяє. Влізти у ті самі джинси, які носила ще на першому курсі університету, почати здорово харчуватися (і бажано не відвареною курятиною й броколі без солі), перестати обирати чоловіків, які категорично не підходять з першого погляду, не ходити з душею нарозхрист. Середньостатистична українська жінка врочисто стає перед дзеркалом і клятвенно собі обіцяє — нарешті сісти на шпагат, стрибнути сторчголов із парашутом, відрізати коси, відростити волосся (може, навіть і під пахвами!), сходити до стоматолога, косметолога і хірурга — а може, навіть на побачення, а не лише в супермаркет. Ще обіцяє собі купити вже ті туфлі, лягати спати до опівночі, змащувати руки кремом і не посипати голову попелом.
Приблизно 5% із цього навіть десь колись стається. Хоча здебільшого все ж таки ні. Бо хочеться мати час не лише на шкільні батьківські чати, робочі дзвінки й вирішення усіх можливих авралів на вогняних велосипедах. Дуже хочеться, щоб часу вистачило ще й на те, щоб просто бути собою. І в бутті собою, в цьому шаленому бутті жінкою — хочеться нарешті почуватися просто щасливою і задоволеною.
📖 Погляд Mirava
Чому ця книжка нам подобається
Бо ця книга – це справжній скарб для тих, хто втомився від ідеальних картинок і шукає щирості. Майя Тульчинська запрошує нас у подорож, де немає місця фальші, а є лише чесне, часто іронічне, зіткнення з власною вразливістю та пошуками себе. Вона розповість історії, які відгукнуться в серці кожної жінки, незалежно від віку, адже тема пошуку свого «я» та прийняття себе – вічна. Якщо ви цінуєте живу мову, глибокі роздуми, приправлені гумором, і хочете побачити, як виглядає справжня, не прикрашена, жіноча натура, то ця книга – для вас. Вона допоможе роздивитися власні тіні та знайти силу в своїй унікальності.
Це думка команди Mirava, складена за описом від видавця — не рецензія й не переказ відгуків.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 20 × 13 см |
|---|
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Купив книгу дружині на день народження, сподобалось, але трохи надто іронічно.
Прочитала за ніч! Дуже чесна та справжня історія про жінок, про їхні пошуки та вразливість. Впізнала себе багато разів.
Купила цю книгу, бо давно шукала щось подібне. Читала із задоволенням, але місцями здалося, що трохи переграно з
Зацікавила мене обкладинка. Читав, було цікаво, але чекав більшої глибини в розкритті тем.
Зробив приємний подарунок сестрі. Читав, що книга про жіночу природу, і здається, їй сподобалось. Трохи дивна назва.
Купила і не пошкодувала! Така щира книга, про жіночі переживання та прагнення. Читала, і здавалося, ніби подруга розповідає свою історію.
Майя Тульчинська з її "Я забула труси" входить у літературний простір із зухвалою відвертістю, яка одразу ж захоплює. Це не просто збірка історій, а справжній психологічний портрет жінки, що постає в усій своїй складності, вразливості та неймовірній силі. Авторська проза виткана з тонкої іронії та глибокого розуміння людської душі, особливо її жіночої частини, яка часто залишається прихованою від сторонніх очей. Сильною стороною твору є його безкомпромісна чесність. Тульчинська не боїться говорити про речі, які більшість воліли б замовчувати: про сумніви, страхи, про моменти, коли відчуваєш себе абсолютно незграбно, коли "забуваєш труси" — метафорично і, можливо, буквально. Це створює відчуття надзвичайної близькості з читачем, ніби авторка зазирає тобі прямо в душу і говорить: "Ти не одна". Гумор, що пронизує текст, не є поверховим; він народжується з болю, з прийняття себе, з мудрості, здобутої через життєві випробування. Ця книга, безперечно, знайде відгук у сердець жінок, які шукають себе, які прагнуть зрозуміти свої бажання та страхи, які втомлюються від нав'язаних суспільством ролей. Чоловіки, які прагнуть краще розуміти жінок, також знайдуть тут безцінні інсайти. За настроєм та щирістю, "Я забула труси" можна порівняти з творами Ірвіна Велша, але з виразно українським колоритом і, можливо, меншою дозою шоку, натомість з більшою кількістю тепла. Також простежуються паралелі з есеїстикою Вірджинії Вулф, але з більш приземленим, сучасним звучанням. Єдине, що може викликати певне застереження, – це схильність авторки до певних узагальнень, які, хоч і додають тексту динаміки, іноді можуть видатися дещо спрощеними для тих, хто шукає глибшого філософського аналізу. Однак, це, скоріше, особливість стилю, аніж суттєвий недолік. "Я забула труси" – це книга, яка залишає тривалий післясмак, змушує замислитись і, що найголовніше, прийняти себе – зі всіма своїми "забутими трусами" та несподіваними прозріннями.
❓ Поширені запитання
Майя Тульчинська – це ім'я, яке останнім часом асоціюється з легким та доступним поглядом на моду та стиль. Її роботи відзначаються прагненням розвіяти міфи та складні концепції, роблячи світ моди зрозумілим для широкого загалу. повна біографія →
