85
Just Kids
✍️ Патті СмітСпогади Патті Сміт про взаємини з художником Робертом Мепплторпом, дружбу, бідність і становлення в мистецькому Нью-Йорку.
Автобіографічні мемуари «Just Kids» Патті Сміт висвітлюють її взаємини з художником Робертом Мепплторпом, що розпочалися з випадкової зустрічі у 1967 році. Двоє молодих митців укладають обітницю завжди піклуватися одне про одного, виживаючи у голодні часи Нью-Йорка та підтримуючи віру в творчість. Разом вони долають злидні й шукають власне покликання серед вибухової культурної атмосфери готелю «Челсі» та арт-середовища міста. Видання зацікавить шанувальників мемуарної прози, історії культури та висвітлення життя богеми.
Мемуари Патті Сміт вийшли у видавництві Bloomsbury Publishing Plc у 2011 році.
📝 Опис книги: Just Kids
Winner of the 2010 Non-Fiction National Book Award
Patti Smith's definitive memoir is an evocative, honest and moving coming-of-age story of her extraordinary relationship with the artist Robert Mapplethorpe.
In 1967, a chance meeting between two young people led to a romance and a lifelong friendship that would carry each to international success never dreamed of. The backdrop is Brooklyn, Chelsea Hotel, Max's Kansas City, Scribner's Bookstore, Coney Island, Warhol's Factory and the whole city resplendent. Among their friends, literary lights, musicians and artists such as Harry Smith, Bobby Neuwirth, Allen Ginsberg, Sandy Daley, Sam Shepherd, William Burroughs, etc. It was a heightened time politically and culturally; the art and music worlds exploding and colliding. In the midst of all this two kids made a pact to always care for one another. Scrappy, romantic, committed to making art, they prodded and provided each other with faith and confidence during the hungry years--the days of cous-cous and lettuce soup.
Just Kids begins as a love story and ends as an elegy. Beautifully written, this is a profound portrait of two young artists, often hungry, sated only by art and experience. And an unforgettable portrait of New York, her rich and poor, hustlers and hellions, those who made it and those whose memory lingers near.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Із перших сторінок «Дитинства» Патті Сміт затягує в вир Нью-Йорка початку сімдесятих – це не просто місто, а пульсуюче серце контркультури, де повітря просякнуте запахом фарби, молодості та невисловлених мрій. Авторка, що стала одним із символів панк-року, розкривається тут як незрівнянна оповідачка, сплітаючи мозаїку спогадів про своє становлення, про дружбу, що стала легендою, та про мистецтво, яке виривалося з душі. Ключовим елементом твору є, безперечно, зображення стосунків Патті та Роберта Меплторпа. Це не просто товариство, а спільний шлях двох митців, які шукали себе у хаосі великого міста. Їхні діалоги, спільні мрії, подолання труднощів – усе це прописано з такою щирістю та глибиною, що читач мимоволі стає свідком їхньої еволюції. Сміт майстерно передає атмосферу тих років: голод, пошуки житла, перші виступи, галереї, де народжувалося нове мистецтво. Це історія про те, як народжуються поети, музиканти, фотографи, коли мистецтво стає подихом, необхідним для життя. «Дитинство» – це справжній скарб для тих, хто цінує щирість, силу духу та красу мистецтва. Воно сподобається шанувальникам творчості Патті Сміт, звісно, але також усім, хто цікавиться історією сучасного мистецтва, особливо періодом становлення панку. Цю книгу можна порівняти з щоденником генія, написаним філософом-поетом. Вона нагадує, що справжня творчість народжується не в комфорті, а на межі, коли душа прагне висловитися попри все. Можливо, для когось певною мірою застереженням може стати особлива, майже медитативна, розміреність оповіді. Іноді Патті заглиблюється в деталі, які можуть видатися зайвими, але саме вони створюють ту неповторну атмосферу, занурюючи читача в світ її спогадів. Це не поспішний блокбастер, а глибока, багатошарова історія, яка потребує уваги та часу, щоб розкрити всю свою красу.
