94
Корнебідуй
✍️ П'єр БертранІсторія про хлопчика П'єра, який не вірить у відьом, але стикається з Корнебідуй, щоб перемогти страх і навчитися їсти суп.
«Корнебідуй» П'єра Бертрана розповідає про маленького хлопчика, який категорично відмовлявся їсти суп. Його батько погрожував появою злого духа, але П'єр не вірив у міфи, доки одного разу шафа не скрипнула опівночі. Тепер йому доведеться стикнутися зі страхом і зрозуміти, чи справді відьма така страшна, як кажуть дорослі. Книга підійде дітям 3-5 років та їхнім батькам для обговорення теми харчування та подолання нічних страхів.
Перша книга серії «Корнебідуй». Вийшла у видавництві «Моя книжкова полиця» 2025 року.
📝 Опис книги: Корнебідуй
Коли П'єр був маленьким, він не хотів їсти суп. «Знаєш, що буває з маленькими хлопчиками, які не хочуть їсти суп?» — казав йому батько. “Опівночі до них у кімнату приходить відьма Корнебідуй і так їх лякає, що наступного дня вони не тільки їдять суп, але й ковтають супницю разом з ним”.
П'єру було байдуже. Він не вірив у відьом. Але в одному батько мав рацію: однієї ночі, опівночі, в спальні П'єра скрипнули дверцята шафи і з'явилася Корнебідуй. Чи зможе вона налякати П'єра? У цьому було набагато менше впевненості.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 32 × 28 см |
|---|---|
| Тип ілюстрацій | Кольорові |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Цікава казка, дитина слухала із захопленням. Трохи лякає персонаж, але в кінці все добре.
Дуже сподобалась книжка! Гарно проілюстрована, текст зрозумілий для малечі. Рекомендую!
Коротко: дитині сподобалось, але я б хотіла, щоб історія була трохи менш напруженою. Втім, загалом добре. Задоволений.
чудова казка! Вчить дітей не бути вибагливими до їжі. Гарна якість паперу та друку.
"Корнебідуй" П'єра Бертрана – це не просто чергова казка для дітей, а справжній виклик звичним уявленням про страх та його природу. Автор майстерно грається з дитячими страхами, перетворюючи буденний страх перед їжею на містичну пригоду. Сила твору криється в його атмосфері. Бертрану вдається створити відчуття тривоги, яке поступово наростає, але при цьому не лякає до тремтіння. Це радше гра на межі, де фантазія дитини може розгулятися, але розум залишається неушкодженим. Образ Корнебідуй, хоч і прописаний як страхітливий, насправді позбавлений справжньої зловісності. Вона радше функціональна, як елемент батьківської гри, що втратила свою первісну функцію. Книга сподобається тим, хто цінує тонкий гумор, приховані смисли та можливість подивитися на звичні речі під іншим кутом. Вона може стати чудовим матеріалом для сімейного читання, стимулюючи обговорення страхів, умовностей та сили уяви. "Корнебідуй" можна порівняти з роботами Едуарда Успенського, де побутова реальність переплітається з абсурдом і доброзичливим гумором, або з ранніми творами Миколи Гоголя, де містика ховається за буденністю. Єдине, що може викликати певне застереження – це гіперболізація батьківської "страшилки". Хоча вона й слугує зав'язкою історії, її згадка може поставити в незручне становище батьків, які використовують подібні методи для заохочення дітей до їжі. Проте, зважаючи на загальну легкість і філософську спрямованість твору, це радше незначний нюанс. "Корнебідуй" – це історія про те, як страхи трансформуються, як уява може як лякати, так і захищати, і як важлива роль батьків у формуванні дитячого світогляду. Це книга, яка залишає приємний післясмак і спонукає до роздумів.