72
like starlings falling
✍️ Діллон ДжаксПоетичний збірник про горе, хронічну хворобу та пошук себе через призму дитинства та сімейних спогадів.
«Like starlings falling» Діллон Джакс — це дебютна збірка віршів, що поєднує сум за втраченим братом, гімни квир-ідентичності та любов до тіла, яке руйнує себе через хворобу. Автор малює сюрреалістичні сімейні портрети через призму часу, використовуючи гумор, іронію та ніжність для опису втрати та відчуження. Ця «криміналістична» поезія показує, як спогади та мова зшивають розірвані нитки буття. Книга підійде тим, хто шукає глибокого емоційного резонансу та розуміння процесів прийняття себе.
Книга вийшла у видавництві «Nine Arches Press» 2026 року.
📝 Опис книги: like starlings falling
The debut poetry collection by Dillon Jaxx, like starlings falling, is a mixtape from an eighties childhood that moves between requiems for a dead brother, anthems for the queer self, and love songs for a body sabotaging itself and its keeper through chronic illness. In Jaxx’s bold and precise poems of absence and discovery, surreal and sometimes grotesque family portraits are painted through the changing weather of time, with humour, irony, and love. Unsettling and tender, this forensic poetry knows how the traces of bereavement and dislocation cling to us like evidence, and the way languages and precious memory stitches things together. And ultimately, how we find belonging and selfhood, keeping the ‘holy days’ of childhood self-discovery alive within us.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
У мініатюрі "Немов шпаки, що падають" Діллона Джакса ми занурюємося в тендітний світ внутрішніх переживань, де кожна мить – це цілий всесвіт. Автор майстерно вимальовує не стільки сюжетні повороти, скільки атмосферу, що огортає, проникає під шкіру й залишається там ще довго після прочитання. Це проза для тих, хто знаходить красу в недомовленому, хто вміє слухати шепіт душі та розрізняти відтінки емоцій. Сила твору – в його музичності та візуальній насиченості. Джакс володіє рідкісним даром створювати яскраві образи, що спалахують у свідомості, немов спалахи блискавки в сутінках. Його речення, наче тонкі нитки, сплітаються в химерні візерунки, відтворюючи складні психологічні стани – від тихої меланхолії до раптових спалахів радості. Ця книга – як спостереження за птахами, що раптово зриваються в небо, як відчуття першого дощу після спеки, як випадковий погляд, що закарбовується в пам'яті. "Немов шпаки, що падають" сподобається читачам, які цінують імпресіонізм у літературі, які шукають у книгах не розваги, а глибокого емоційного резонансу. Це твір для поціновувачів Мілорада Павича, для тих, хто захоплюється мінімалізмом Рея Бредбері, або хто знаходить спорідненість з поетичною прозою Юрка Іздрика. Кожен, хто здатен зупинитися, щоб відчути, хто надає перевагу глибині над поверхнею, знайде в цій книзі щось своє. Однак, варто застерегти, що ця проза не для поспішного читання. Її потрібно смакувати, давати їй час осісти в душі. Для тих, хто звик до чіткої фабули та динамічного розвитку подій, "Немов шпаки, що падають" може здатися дещо розрідженою. Але саме в цій "розрідженості", в цій здатності зупинятися на півслові, й криється її особливий шарм.
