92
Людська нора, голод і Бог на війні
✍️ Валерій ПузікФрагментарний щоденник української піхоти про страх, втому та пошук сенсу в норі війни як просторі трансформації свідомості.
«Людська нора» Валерія Пузіка — це збірка датованих фрагментів, що відтворюють стан існування українського солдата. Книга досліджує війну як простір, де залишаються лише найпростіші речі: довіра, пам’ять та вперта надія. Метафора нори розкривається як укриття, пастка та місце внутрішньої трансформації особистості. Твір підійде тим, хто шукає глибоке розуміння людської стійкості та психології війни.
Книга вийшла у видавництві «Vivat» 2026 року.
📝 Опис книги: Людська нора, голод і Бог на війні
«Людська нора» — книга про українську піхоту, про страх і втому, про мову, що ламається й віднаходиться заново; про війну як простір, де залишаються тільки найпростіші й найважливіші речі: тепло іншого тіла, ковток води, тиша, довіра, пам’ять, любов до життя, дивна, але дуже вперта надія.
Тексти складаються з фрагментів, з датованих днів і ночей, які поступово втрачають різницю між собою й зливаються в єдиний стан — існування.
Нора — це не лише інженерна споруда, а метафора: укриття та пастка водночас, утроба й могила, простір трансформації людини, сутність, що впливає на тіло й свідомість.
📖 Погляд Mirava
Чому ця книжка нам подобається
Бо ця книга — справжній, нерозбавлений погляд на життя українських захисників, де крізь суворі реалії війни проступає найважливіше: людська стійкість, взаємодопомога та незнищенна віра в краще. Валерій Пузік не прикрашає, але й не демонізує. Він показує, як у найскладніших умовах людина знаходить у собі сили бути собою, віднаходить свою мову, свою людяність. Ця книга стане цінною для тих, хто хоче зрозуміти сучасну Україну, для молоді, яка формує своє ставлення до історії, і для кожного, хто цінує чесність, глибину та силу духу. Вона для тих, хто шукає відповіді, а не розваги, для тих, кому важлива справжня, невигадана правда.
Це думка команди Mirava, складена за описом від видавця — не рецензія й не переказ відгуків.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Валерій Пузік у «Людській норі» постає перед читачем не стільки оповідачем, скільки свідком, який пропускає крізь себе все невимовне пекло війни, фільтруючи його через оптику піхотинця. Автор не веде нас лінійною оповіддю, а радше кидає нас у вир фрагментарних спогадів, щоденникових записів, де час втрачає своє звичне значення, зливаючись у монотонний, але пронизливий потік. Це простір, де найсуттєвіші речі – тепло товариша, жага води, мить тиші – стають абсолютними цінностями, здатними витягти з безодні. Сила твору – у його тотальному зануренні в реальність, позбавлену будь-яких прикрас. Пузік майстерно передає мову окопів: ламану, вибухову, але водночас сповнену глибокого, часто неочікуваного гумору та любові до життя. Тут кожне слово б’є точно в ціль, не залишаючи місця для роздумів чи сентиментальності. Це та література, що змушує стискати кулаки, вдивлятися в глибину людського духу, що випробовується на межі. «Людська нора» – це про те, як попри все, навіть у найчорніші часи, людина здана на найвищі прояви людяності, на дивну, але вперту надію. Вона може знайти спільну мову з найпростішими речами, згадати забуті істини, віднайти себе в найскладніших обставинах. Ця книга стане голосом для тих, хто пережив або переживає війну, а для решти – вікном у глибини людського досвіду, який неможливо осягнути, не будучи там. Подібні емоційні розтини, цю прямоту та чесність, можна відчути у творах Сергія Жадана, хоча Пузік, здається, ще більш суворий і лаконічний у своєму висловлюванні. Його проза – це викарбувані з болю істини. Можливо, декому бракуватиме традиційної наративної структури, але саме ця фрагментарність і створює неповторний ефект присутності, змушуючи читача самому добудовувати картину, відчувати те, що не промовлено.
❓ Поширені запитання
Валерій Пузік — український письменник, художник, режисер та військовослужбовець. Його творчість тісно переплітається з особистим досвідом, особливо з подіями на Сході України. повна біографія →
