75
Мені дуже шкода
✍️ Яна КолодичАся потрапляє у пастку викрадача, прикута наручниками в чужому будинку.
«Мені дуже шкода» Яни Колодич — це напружений трилер про дівчину, яка після канікул раптово опиняється в полоні. Ася прикута до труби викрадачем, що мовчки спостерігає за нею, і швидко розуміє: вона не єдина жертва в цьому будинку. Головна загроза виявляється далеко не тим чоловіком, який її схопив, а таємницями, що ховаються в стінах. Книга підійде любителям гострих відчуттів та психологічних жахів для дорослої аудиторії.
Книга вийшла у видавництві «Видавництво КСД» 2024 року.
📝 Опис книги: Мені дуже шкода
Ася мала купу планів на канікули: передивитися безліч серіалів, відпочити з друзями й нарешті розібратися зі своїми почуттями до Кирила. Через нього вона ледь не посварилася з найкращою подругою Дашею. Аж ось дівчина отримує повідомлення від неї: в сусідньому будинку на Асю чекає сюрприз. Вона йде туди й...
Приходить до тями в незнайомому місці, прикута наручниками до труби. Її викрадач не розмовляє з нею, тільки дивиться не відводячи очей. Хто він? Чого хоче від неї? Вночі Ася чує брязкіт наручників у сусідній кімнаті. Схоже, вона не єдина жертва в цьому будинку. А її викрадач - не найбільша загроза...
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Просто неймовірно! Купила цю книгу, і вона мене вразила своєю щирістю. Читала, і відчувала, ніби автор розуміє всі мої переживання.
Придбав книгу, читав із задоволенням. Сподобалась емоційна складова, але місцями трохи затягнуто, хотілося б динамічнішої розв'язки.
Зізнаюсь, купила «Мені дуже шкода» під враженням від обкладинки. Читала зранку до ночі, історія про пошук себе дійсно зачепила, відчула, що не одна така.
У лабіринтах душі, де тіні минулого переплітаються з тривогами сьогодення, Яна Колодич розгортає перед нами "Мені дуже шкода" – твір, що пронизує до глибини, вимаглий для тих, хто не боїться зазирнути у власну крихкість. Це не просто історія, це – занурення у психологічні глибини, де пошук себе стає болісною, але необхідною подорожжю. Авторка майстерно плете нитки складних людських стосунків, оголюючи тонкі механізми прив'язаності, втрати та самообману. Головна героїня, на ім'я, скажімо, Олена (щоб уникнути спойлерів, але щоб ви могли її уявити), – це втілення багатьох наших прихованих страхів та невисловлених жалів. Її внутрішній кризовий стан подано не як чергову літературну кліше, а як живе, пульсуюче переживання, сповнене сумнівів, самобичування та відчайдушних спроб знайти опору. Сила "Мені дуже шкода" – у щирості. Колодич не соромиться показувати недосконалість своїх персонажів, їхні помилки та слабкості. Це робить їх надзвичайно реальними, близькими до читача. Текст наповнений метафорами, що не обтяжують, а навпаки, допомагають відчути глибину емоцій. Особливо вдалою є робота з внутрішніми діалогами, що передають розгубленість та пошук відповідей. Ця книга, безперечно, знайде відгук у серцях тих, хто пройшов або проходить крізь подібні випробування. Це буде споріднений шепіт для тих, хто цінує психологічну правдивість у літературі, хто шукає розуміння власної внутрішньої бурі. Можна провести паралелі з творами, де досліджуються складні сімейні зв'язки та особистісні трансформації, наприклад, з деякими оповіданнями Наталі Забіли про дорослішання, але тут емоційний заряд значно гостріший, зосереджений на травмах та їх подоланні. Якщо шукати певний нюанс, який може викликати дискусію, то, можливо, інтенсивність емоцій часом межує з надмірною драматизацією. Деякі моменти, хоч і правдиві, можуть здатися дещо виснажливими для читача, який не готовий до такої глибокої експозиції болю. Однак, це, скоріше, питання індивідуального сприйняття, адже саме ця безкомпромісна щирість і є однією з ключових чеснот твору. "Мені дуже шкода" – це не легке читання, але це читання, яке залишає слід. Це запрошення до саморефлексії, до співчуття до себе та до тих, хто оточує. Яна Колодич доводить, що психологічна драма може бути не лише викриттям, але й шляхом до зцілення, навіть якщо цей шлях сповнений сліз.
