Між часом і морем — Григорій Гусейнов

Простір Григорія Гусейнова у «Між часом і морем» — це не просто філософський маніфест, а складна метафора буття, де кожна деталь має вагу. Автор вдається до експериментального монтажу: рідкісний перехід від особистого до надособистого, що дозволяє читачеві побачити у випадковій зустрічі або випадковій сторінці тексту власну долю. Це текст для людей, які прагнуть не лише сприймати реальність як даність, а й здатні запитувати себе про плинність сущого. Стилістично автору вдалося поєднати ліризм із суворою логікою аналізу, чого часто бракує сучасній прозі. Порівняно з творами сучасників, що часто зациклені на зовнішніх конфліктах, Гусейнов працює з глибинними пластами людської свідомості, роблячи цю книгу своєрідним «дзеркалом». Єдиним ризикованим моментом у цьому досліді може бути надто абстрактна структура, яка вимагає від читача постійної активної участи у створенні сенсу. Це твір для тих, хто любить інтенсивне читання та готовий зупинитися, щоб обдумати власне місце у часі.