Ми їдемо, їдемо… — Ірина Сонечко

Крізь лагідну імлу дитячої уяви, де кожен рух народжує диво, прокладає свій шлях «Ми їдемо, їдемо…» Ірини Сонечко. Це не просто книжка, а справжня мандрівка, запрошення до світу, де знайомі речі набувають нового, казкового значення. Авторка майстерно занурює маленького читача у вир неквапливих, але повних чарів подій, де головними героями стають самі предмети, що нас оточують, і їхня невидима, але така важлива робота. Сила твору криється у його простоті та щирості. Ірина Сонечко говорить з дитиною її мовою, але водночас підіймає, здавалося б, буденні речі до рівня справжньої пригоди. Кожна сторінка дихає ніжністю, спокоєм, що так потрібні перед сном. Ця історія – як колискова, що обгортає теплом, створюючи відчуття безпеки та затишку. Особливо вдало передано відчуття руху, постійного, але не метушливого, яке є невід’ємною частиною нашого життя. Ця динаміка, вплетенена у спокійний ритм, робить оповідання захопливим, але не тривожним. «Ми їдемо, їдемо…» безперечно, знайде свого слухача серед найменших читачів, тих, хто тільки-но робить свої перші кроки у світ книжок. Вона ідеально пасуватиме для вечірнього читання, коли хочеться створити особливу атмосферу, сповнену любові та розуміння. Цю книгу можна порівняти з ранніми творами таких майстрів, як Всеволод Нестайко, які вміли бачити чарівне у звичайному, чи з дещо подібними за настроєм оповіданнями Наталі Забіли, де кожен предмет оживає. Якщо говорити про певні нюанси, то, можливо, для трохи старших дітей, які вже потребують складніших сюжетних поворотів, ця історія може здатися дещо передбачуваною. Проте, для своєї цільової аудиторії – малечі – вона є досконалим вибором, що розвиває уяву та дарує відчуття спокою. Це книга, яка залишає по собі приємний післясмак, запрошуючи до нових, не менш захопливих подорожей у світ фантазії.