82
Невигадана історія. Мій маріупольський щоденник
✍️ Анжела БілодідЩоденник маріупольки під час блокади 2022 року: особиста хроніка виживання, страху та спроби зберегти людяність у пеклі війни через записи в шкільному зошиті.
«Невигадана історія. Мій маріупольський щоденник» Анжели Білодід — це документальний запис життя під час повномасштабного вторгнення. Авторка описує дні блокади, авіаударів та окупації рідного міста, фіксуючи свої переживання в звичайному зошиті. Ця книга допоможе зрозуміти трагічний досвід цивільних та стане важливим історичним свідченням для всіх, хто цікавиться сучасною українською реальністю.
Книга вийшла у видавництві «Фоліо» 2026 року.
📝 Опис книги: Невигадана історія. Мій маріупольський щоденник
Українське місто Маріуполь має важливе стратегічне значення і було одною з ключових цілей агресора в російсько-українській війні з 2014 року. З перших днів повномасштабного вторгнення російських військ 2022 року місто перебувало у блокаді, під авіаударами. З травня 2022 року Маріуполь повністю окупований.
Авторці книги «Невигадана історія. Мій маріупольський щоденник» пощастило врятуватися з рідного міста, що перетворилося на пекельну пастку. Вона записувала у звичайний шкільний зошит події дня і свої думки, що допомагало їй опановувати страх і шок перших тижнів повномасштабного вторгнення. У книгу ввійшли тексти щоденника і фотографії, які авторка робила, ілюструючи свої записи.
📖 Погляд Mirava
Чому ця книжка нам подобається
Бо це не просто книга, це свідчення, це голос людини, яка пережила жахіття війни в Маріуполі. Анжела Білодід ділиться своїми щоденниковими записами, оголюючи найглибші емоції, страхи та надію на виживання. Читач отримає унікальну можливість зазирнути за куліси трагедії, відчути пульс міста під обстрілами, побачити боротьбу за життя очима очевидця. Ця книга для кожного, хто прагне зрозуміти, що означає втрачати дім, але не втрачати себе. Вона знайде відгук у серцях тих, хто цікавиться сучасною історією України, хто шукає справжні людські історії, а також для молоді, щоб на власні очі побачити наслідки війни, про яку вони чують. Це потужний урок людяності та незламності духу.
Це думка команди Mirava, складена за описом від видавця — не рецензія й не переказ відгуків.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
З глибин розтрощеного Маріуполя, крізь свист куль і тріск бетону, до нас долинає голос Анжели Білодід. Її "Невигадана історія. Мій маріупольський щоденник" – це не просто хроніка подій, це нарив на серці, що кровоточить, але водночас і свідчення незламності людського духу. Авторці вдалося зафіксувати не лише жахіття війни, але й дрібні, але такі важливі моменти повсякденності, що тримали на плаву. Сила цієї книги – у її безкомпромісній правдивості. Анжела Білодід не прикрашає, не шукає виправдань, вона просто розповідає. Її щоденникові записи – це мозаїка страху, надії, розпачу та любові, викладена без грама пафосу. Ми бачимо місто, яке перетворюється на пекло, але водночас бачимо людей, які в цьому пеклі продовжують жити, піклуватися одне про одного, шукати промінчик світла. Особливо вражають ті моменти, коли серед руйнувань з'являються нагадування про мирне життя: згадані смаки, звуки, спогади, які стають якорем у буремному морі. Ця книга, безперечно, знайде відгук у тих, хто прагне зрозуміти глибину трагедії Маріуполя, хто шукає свідчення з перших вуст. Вона буде близькою тим, хто сам пережив подібні потрясіння, або тим, хто хоче вшанувати пам'ять загиблих і вклонитися тим, хто вижив. Порівнюючи з іншими творами про війну, "Невигадана історія" стоїть поряд з найщирішими та найболючішими свідченнями, на кшталт "Щоденника Анни Франк", але з присмаком сучасної української реальності. Деякі моменти, де авторка занадто емоційно реагує на конкретні ситуації, можуть здатися дещо надривними. Це, звісно, зрозуміло з огляду на пережитий досвід, але для когось це може стати легким бар'єром у сприйнятті, вимагаючи додаткового емоційного зусилля. "Невигадана історія. Мій маріупольський щоденник" – це не просто книга, це вирок часу, це пам'ятник незламності. Це читання, яке залишає глибокий слід у душі, змушуючи замислитися над цінністю кожної миті та над тим, що означає бути людиною в найтемніші часи.
