75
Пісні воєнного часу
✍️ Орест ЛютийЗбірка пісень воєнного часу Ореста Лютого, що закликає до стійкості та креативу у боротьбі проти неототалітаризму з метою відновлення свободи України.
«Пісні воєнного часу» — це збірка творів Ореста Лютого, присвячена сучасному протистоянню. Автор стверджує, що справжнє мистецтво про кохання та квіти стане можливим лише після повного знищення путінської імперії. Текст закликає до наполегливості, розуму та гумору як зброї проти агресора. Книга підійде тим, хто шукає мотивації та патріотичний настрій у складні часи.
Книга вийшла у видавництві «Фоліо» 2015 року.
📝 Опис книги: Пісні воєнного часу
Ці твори — пісні воєнного часу. Можливо, колись ми заспіваємо про жінок, квіти та любов. Можливо, навіть в дуеті з Віталіком Козловським (жарт). Але це станеться тільки після того як неототалітарну путінську імперію буде зруйновано вщент. Не більше і не менше. Таке поклав я собі «мистецьке завдання». Але боротьба буде тривалою і виснажливою, і не треба сподіватися на легку перемогу. Тому: зібраність, наполегливість, стійкість, креатив, розум, воля, а головне — гумор, от що врешті-решт призведе до того, що Росія скине узурпатора і знову почне рухатись у бік вільних держав. Але за це ще належить поборотися.
Тому — Слава Україні!
Героям слава!
📖 Погляд Mirava
Чому ця книжка нам подобається
Тому що ця книга – це не просто збірка віршів, а пульс нашої реальності, пропущений крізь душу митця. Орест Лютий майстерно передає весь спектр емоцій, що вирують у серцях українців сьогодні: від болю та відчаю до незламної надії й любові до життя. Ви почуєте живу мову сучасності, відчуєте ритм воєнного часу, який став частиною кожного з нас. Ця книга – для тих, хто хоче осмислити пережитий досвід, знайти співчуття та підтримку, побачити правду без прикрас. Вона для кожного українця, хто живе тут і зараз, хто не стоїть осторонь і прагне зрозуміти себе та світ навколо.
Це думка команди Mirava, складена за описом від видавця — не рецензія й не переказ відгуків.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Купив, читав. Є цікаві рядки, але загалом якось не зачепило. Забагато повторень.
Придбала збірку і була вражена! Поезія дуже реалістична, відчувається біль і надія нашого часу.
Купив, читав на одному диханні. Сильні вірші, справжня поезія війни, без пафосу.
Отримала книгу, прочитала за вечір. Дуже пронизливі вірші, відчуваєш кожне слово, кожен біль.
Купила, читала з цікавістю, але місцями здається, що переклад не зовсім вдалий. Деякі фрази звучать дивно.
Замовляла книгу, читала з задоволенням. Трохи задовга, але вірші сильні, особливо сподобалась жива мова.
У цій збірці Орест Лютий виступає не стільки поетом, скільки голосом епохи. "Пісні воєнного часу" — це не гладенькі римовані рядки, а, скоріше, пульсуюча, іноді хрипка, але надзвичайно щира розмова про те, що зараз відчуває кожен із нас. Автор майстерно вловлює той особливий ритм, який диктує війна: то вибуховий і рваний, то застиглий у тривожному очікуванні, то пронизаний глибоким смутком. Сила збірки — у її абсолютній безкомпромісності. Лютий не боїться показувати війну без прикрас, без пафосу. Він говорить мовою, яка звучить сьогодні на вулицях, у розмовах, у думках. Це мова, позбавлена зайвих метафор, натомість наповнена конкретними образами, болем, люттю, але й надією. Тексти мають якусь майже первісну силу, здатну пробрати до глибини душі. Вони схожі на ті пісні, що народжуються в окопах, у волонтерських центрах, у чергах на блокпостах — пісні, народжені з потреби висловити те, що накопичилося всередині. Ця книга знайде відгук у кожного, хто переживає війну, хто не може стояти осторонь. Вона сподобається тим, хто цінує в літературі чесність, емоційну глибину та справжність. Можна провести паралелі з ранніми творами Сергія Жадана, де також присутня гостра соціальна тематика та урбаністичний нерв, або ж з народною піснею, що завжди була віддзеркаленням народного життя, його радощів і страждань. Однак, при всій своїй силі, варто зазначити, що "Пісні воєнного часу" потребують певного внутрішнього настрою для сприйняття. Надмірна прямолінійність та певне зневаження до традиційних поетичних форм, що є тут радше перевагою, може для декого виявитися викликом, вимагаючи від читача готовності прийняти такий спосіб вираження без осуду. Це не легке читання для відпочинку, а скоріше для внутрішньої рефлексії та співпереживання.