Потоп. Том 3

Сенкевич знову доводить, що класична історична проза здатна переживати століття, і «Потоп» у цій трилогії виділяється особливою динамікою. Сюжетна лінія Анджея Кміциці, яка розгортається за лаштунками Шведського потопу, надихає атмосферою підступності та епічних лицарських подвигів. Головний герой демонструє справжнє лицарство, коли виводить побратимів з полонених ситуацій, залишаючись вірним своїм чеснотам попри нестабільність подій. Книгу варто читати як приклад майстерної побудови наративу, що не соромиться використовувати гострий сюжетний драбину для вишкіллення патріотичних почуттів. З цим твором логічно порівнювати сучасні українські історичні оповідання, хоча для пильної публіки Сенкевич все ще залишається недосяжним зразком майстерності. Єдиним мінусом можна вважати певну архаїку стилю, яка може дещо ускладнити сприйняття сучасному читачеві, але це не знижує цінності самого оповідання.