85
Риб'ячі діти
Роман, що через долю бездомної собаки показує, як легко втрачається людяність.
Євген Положій (нар. 1968 р.) — відомий письменник, журналіст, громадський активіст. Живе в м. Суми. Закінчив філологічний факультет СумДПУ ім. Макаренка; школу головних редакторів IREX U-Media, школу газетних менеджерів IREX U-Media, школу бізнес-тренерів ЗМІ. Працює головним редактором газети «Панорама» (м. Суми). У видавництві «Фоліо» вийшли його твори: «Потяг», «Мері та її аеропорт», «Дядечко на ім’я Бог», «Вежі мовчання», «Юрій Юрійович, улюбленець жінок». Якщо ми закриваємо очі на буденне щоденне вбивство бродячих тварин, то рано чи пізно з такою ж легкістю і банальністю люди почнуть вбивати одне одного. Себто так уже і сталося в Україні. «Риб’ячі діти» — це історія білої бродячої суки, яка має безліч імен і одне бажання — врятувати своїх цуценят. Герої книги — Художник, Пацанчик, Краєзнавець, Танцівниця, Священик, Директор Цвинтаря, Мер, Ветеран, Дівчинка, Собаколов — рятують і знищують, відкривають крематорій і знімають кіно, гублять десятиріччя і колекціонують миті.
Українське суспільство, де ставлення до тварин стає лакмусовою папірцем людської моралі.
📝 Опис книги: Риб'ячі діти
Роман, що через долю бездомної собаки показує, як легко втрачається людяність.
Євген Положій (нар. 1968 р.) — відомий письменник, журналіст, громадський активіст. Живе в м. Суми. Закінчив філологічний факультет СумДПУ ім. Макаренка; школу головних редакторів IREX U-Media, школу газетних менеджерів IREX U-Media, школу бізнес-тренерів ЗМІ. Працює головним редактором газети «Панорама» (м. Суми). У видавництві «Фоліо» вийшли його твори: «Потяг», «Мері та її аеропорт», «Дядечко на ім’я Бог», «Вежі мовчання», «Юрій Юрійович, улюбленець жінок». Якщо ми закриваємо очі на буденне щоденне вбивство бродячих тварин, то рано чи пізно з такою ж легкістю і банальністю люди почнуть вбивати одне одного. Себто так уже і сталося в Україні. «Риб’ячі діти» — це історія білої бродячої суки, яка має безліч імен і одне бажання — врятувати своїх цуценят. Герої книги — Художник, Пацанчик, Краєзнавець, Танцівниця, Священик, Директор Цвинтаря, Мер, Ветеран, Дівчинка, Собаколов — рятують і знищують, відкривають крематорій і знімають кіно, гублять десятиріччя і колекціонують миті.
Українське суспільство, де ставлення до тварин стає лакмусовою папірцем людської моралі.
Цей твір варто прочитати кожному, хто цікавиться людською природою та суспільними процесами. Євген Положій через призму долі тварин показує, як швидко розпадаються моральні орієнтири. Книга буде цікава тим, хто шукає глибокі філософські роздуми в простій, але потужній історії. Вона змушує замислитися про відповідальність за все живе навколо та про те, як байдужість може призвести до трагедій. Це не лише історія про собаку, а й дзеркало нашого суспільства, де життя часто здешевлюється. Читаючи «Риб'ячі діти», ви отримаєте сильні емоції та привод для серйозних розмов про цінності, людяність та етику в сучасному світі. Твір актуальний для всіх, хто не байдужий до долі інших і хоче краще зрозуміти світ навколо себе.
Про що ця книга: гуманізм · відповідальність · суспільство
Сподобається читачам: прихильники соціальної прози, читачі, що цікавляться етикою, любителі сучасної української літератури
💎 Експертна рецензія
📖 Чому варто обрати
Чому варто прочитати цю книгу
Роман Євгена Положія «Риб'ячі діти» — це гостросоціальна притча, яка змушує читачів переглянути свої цінності. Автор майстерно використовує образ бродячої суки як дзеркала, у якому відбивається моральний стан суспільства. Книга не пропонує простих відповідей, але ставить важливі запитання: чи можемо ми бути людьми, якщо байдужі до чужого болю? Чому ми дозволяємо жорстокості ставати нормою? Через історії різних героїв, які стикаються з долею тварини, письменник показує різні грані людської душі: від співчуття до цинізму. Це твір, який залишає після читання важке, але необхідне відчуття відповідальності. Він актуальний для кожного, хто хоче зрозуміти, як малі вчинки та байдужість формують великі трагедії. «Риб'ячі діти» — це закликання прокинутися і побачити в іншому не об'єкт для споживання чи ігнорування, а живого істоту зі своїм болем і надією.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Світ Євгена Положія, позбавлений натяків на високе мистецтво, виявляє дивовижну щирість і життєву напругу. Це своєрідна хроніка сучасного українського села, де людські характери формуються не шляхом абстрактних роздумів, а через прозаїчні, часто неприємні життєві випробування. Автор вдається до стилю, близького до реалізму, де дія відбувається в умовах, близьких до звичайної провінційної драми. Проте такий підхід дозволяє глибоко розкрити психологічні комплекси героїв та їхню прагнення до перемоги. Книгу варто порівнювати з роботами українських гумористів-сатириків, проте слід зазначити, що в «Риб'ячих дітях» набагато більше драматизму та серйозності, ніж у класичних етюдах про село. Читачеві, який шукає звичний для письменника відвертий погляд на буття, ця реч буде цікавою. Єдиним недоліком можна вважати певну одноманітність побудови речень, що іноді нагадує бюрократичні документи, але таке смакування не завадить насолодитися драйвом подій.
❓ Поширені запитання
📖 Кому варто прочитати
Цей твір варто прочитати кожному, хто цікавиться людською природою та суспільними процесами. Євген Положій через призму долі тварин показує, як швидко розпадаються моральні орієнтири. Книга буде цікава тим, хто шукає глибокі філософські роздуми в простій, але потужній історії. Вона змушує замислитися про відповідальність за все живе навколо та про те, як байдужість може призвести до трагедій. Це не лише історія про собаку, а й дзеркало нашого суспільства, де життя часто здешевлюється. Читаючи «Риб'ячі діти», ви отримаєте сильні емоції та привод для серйозних розмов про цінності, людяність та етику в сучасному світі. Твір актуальний для всіх, хто не байдужий до долі інших і хоче краще зрозуміти світ навколо себе.
🎯 Ключові теми та символіка
Байдужість і жорстокість
Автор показує, як звичайна байдужість до страждань тварин переростає в байдужість до людських життів. Це попередження про те, що суспільство, де вбивство стає буденністю, обрало шлях до загибелі.
Надія та порятунк
Біла бродяча сука з її цуценятами стає символом життя, що намагається вижити в ворожому середовищі. Її боротьба за дітей — це боротьба за саме право бути, за майбутнє, яке здається неможливим.
Суспільна реакція
Різні герої — від Художника до Мера — реагують на проблему по-різному: хтось хоче зняти кіно, хтось відкрити крематорій, а хтось просто спостерігає. Це показує різноманіття людських позицій у кризовій ситуації.
