76
Уламки з-під Авдіївки. Замість казок сину
✍️ Олександр Гоменюк
“Ця книжка насамперед для тих, хто втомився від глянцевих новин і хоче зрозуміти війну через людський досвід, без прикрас та ілюзій. Вона підійде читачам, які цінують документалістику та щоденникову прозу, адже тут немає вигаданих сюжетів — лише оголена правда. Також вона важлива для батьків, які шукають спосіб говорити про складні речі з підростаючим поколінням. Нарешті, це обов'язкове читання для тих, хто прагне зберегти пам'ять про ціну, яку платять українські захисники щодня.
📝 Опис книги: Уламки з-під Авдіївки. Замість казок сину
Це книга-щоденник про рік життя військового лікаря, який разом із побратимами врятував сотні поранених українських солдатів, і водночас розповідь батька своєму сину, якого він не бачив весь цей час.
«Ось де я, синку, був, поки ти ріс без мене. Ось що я, синку, робив, коли не водив тебе в садочок, коли не грався з тобою і коли не обіймав тебе і твою маму. Дивись, ось тут я оглядаю тіло нашого загиблого “хлопчика”, а зараз буду перев’язувати рану живого козака. І ще одному змушений ампутувати ногу, а потім привезуть ще кількох, які взяли зброю до рук за твоє майбутнє і майбутнє мільйонів українців». Розповідь з перших уст від «Симеона з Киринеї», який допомагає українському військовому нести хрест, який несе сотні хрестів поранених українських військових на шляху до свободи і воскресіння України та українців.
А ще це думки про любов і свободу посеред буднів, наповнених стражданням і звитягою, ранами, ампутаціями, трупами «наших хлопчиків» і болем ще живих побратимів – щоденний стрім із самого серця війни.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Нечасто до рук потрапляє твір, що з такою безкомпромісною чесністю занурює в безодню фронтової реальності, відмовляючись від будь-яких прикрас чи спрощень. "Уламки з-під Авдіївки. Замість казок сину" Олександра Гоменюка – це не просто збірка спогадів, це викарбувані в слові свідчення, від яких важко відвести погляд. Автор не вдається до героїзації чи пафосу, він говорить про війну так, як вона є: брудно, страшно, боляче. Сила цієї книги – у її автентичності. Гоменюк пише про те, що пережив сам, про фізичну та психологічну втому, про страх, який стискає горло, про відчай та крихти надії, що пробиваються крізь пекло. Читаючи, відчуваєш запах пороху, чуєш свист куль, відчуваєш тремтіння землі під ногами. Це проза, яка не дає забути, що за кожним повідомленням з фронту стоять живі люди, їхні страхи, втрати та незламність. Особливо вражає те, як автор намагається пояснити синові, що таке війна, відмовляючись від солодких казок. Цей елемент щирого батьківського бажання донести правду, якою б гіркою вона не була, додає творові глибини та зворушливості. "Уламки з-під Авдіївки" – це книга, яка резонуватиме з кожним, хто прагне зрозуміти справжню ціну перемоги, з тими, хто хоче відчути пульс сьогодення, з тих, хто цінує безкомпромісну правду. Це читання для тих, хто не боїться зазирнути у вічі реальності, яка формує наше сьогодення. Можна провести паралелі з досвідом інших авторів, які описували війну, але в Гоменюка є свій, неповторний голос – голос людини, яка пройшла крізь вогонь і прагне осмислити його, аби передати майбутньому. Можливо, єдиним застереженням для потенційного читача може стати сама безжальна прямолінійність твору. Тут немає місця для розради чи легких відповідей. Це виклик, спроба поглянути в обличчя неприкрашеної правди, яка може бути надто важкою для тих, хто шукає у літературі лише втечі від реальності. Але саме в цій відвертості – і сила, і цінність "Уламків з-під Авдіївки".
