92
Упертюх і Дикунка
✍️ Ярина СенчишинРозмова про родинну сагу, боротьбу з болем і пошук власних сенсів.
«Упертюх і Дикунка» Ярини Сенчишин пропонує мандрівку крізь лабіринти людської пам'яті та самоусвідомлення. Через спогади, сни й шахові партії головна героїня відкриває співрозмовнику химерні сторінки з життя рідних. Текст порушує глибокі питання психологічної стійкості, досвіду хвороби та переживання самотності. Видання зацікавить шанувальників інтелектуальної та фрагментарної прози.
Роман авторки Ярини Сенчишин вийшов у «Видавництві Старого Лева» у 2025 році.
📝 Опис книги: Упертюх і Дикунка
Маленький постмодерний роман Ярини Сенчишин «Упертюх і Дикунка» — це фрагментарна, майже сновидна проза, зосереджена на проблемах становлення й утвердження, крихкості й сили людської особистості та людського співжиття.
У центрі тексту — розмова двох персонажів, Упертюха і Дикунки, жінки, що постає як своєрідна оповідачка-провідниця у світ спогадів, болю і самоусвідомлення. Ділячись з Упертюхом химерними історіями з родинної саги Маґди і Стефана, через тонкі психологічні нюанси, шахові партії, сни і побутові сцени Дикунка поступово розкриває теми тілесного і душевного болю, пережитої хвороби, смерті, самотності й пошуку ідентичності.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 20 × 13 см |
|---|---|
| Тип ілюстрацій | Без ілюстрацій |
| Вага | 261 г |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Неймовірна книга! Ярина Сенчишин пише так, що занурюєшся в інший світ. Дуже сподобалася.
«Упертюх і Дикунка» — це справжній шедевр сучасної української літератури. Обов'язково прочитайте!
Цікава книга, але місцями трохи складна для сприйняття. Але загалом сподобалося.
Дуже актуальна книга для сучасної людини. Проблеми, які піднімаються, знайомі багатьом. Рекомендую!
Ярина Сенчишин у своєму "Упертюхові й Дикунці" пропонує нам не просто роман, а радше мерехтливий калейдоскоп переживань, де слова наче вириваються з глибин підсвідомості. Це проза, яка не прагне плисти рівним, передбачуваним руслом, а радше блукає лабіринтами пам'яті, вплітаючи в канву оповіді спогади, болісні прозріння та спроби самоусвідомлення. Центральним елементом твору стає діалог, що розгортається між двома, здавалося б, несумісними сутностями – Упертюхом та Дикункою. Остання виступає своєрідною наставницею, провідницею у цьому світі, де чіткі межі між реальністю та сном, минулим і сьогоденням, часто розмиваються. Через призму химерних історій з родинної саги, авторка майстерно розкриває тонкі психологічні нюанси, будуючи складні мости між персонажами. Шахові партії, згадані в описі, стають метафорою гри життя, де кожен хід має своє значення, а наслідки можуть бути непередбачуваними. Сильною стороною "Упертюха і Дикунки" є її фрагментарність, яка, парадоксально, створює відчуття цілісності. Це як складання мозаїки, де кожен шматочок, хоч і здається окремим, зрештою формує єдине, багатогранне зображення. Читач, занурюючись у цю сновидну атмосферу, стає співучасником процесу самопізнання, відчуваючи крихкість людської особистості, але водночас і її незламну силу. Ця книга, безперечно, знайде відгук у серцях тих, хто цінує експериментальну прозу, хто не боїться викликів і готовий до глибокого занурення у психологічні глибини. Її можна порівняти з творами, де література стає не просто розвагою, а дослідженням людської душі, як, наприклад, у деяких творах Наталки Сняданко чи Оксани Забужко, де слова мають вагу та здатність трансформувати. Однак, варто застерегти, що ця постмодерна мозаїка може виявитися дещо складною для сприйняття тих, хто шукає чіткої фабули та лінійного розвитку подій. "Упертюх і Дикунка" вимагає від читача терпіння та готовності до асоціативного мислення.
