89
Весілля Настусі
✍️ Ольга БогомазБрат і сестра повертаються на Донеччину після боїв на весілля до матері, щоб переосмислити стосунки та зрозуміти своє коріння.
«Весілля Настусі» Ольги Богомаз — це історія про подорож брата Олега та сестри Яри на північ Донеччини. Вони вирушають туди, де ще недавно тривали бої, щоб відвідати весілля їхньої молодшої сестри Настусі. Подорож стає приводом для глибокого погляду на минуле, складні стосунки з матір’ю та смерть батька-художника. Книга підійде тим, хто цікавиться темами ідентичності, пам'яті та пошуку себе в умовах соціальних змін.
Книга вийшла у видавництві «Лабораторія» 2023 року.
📝 Опис книги: Весілля Настусі
2016 рік. Брат із сестрою зі столиці вирушають на весілля сестри. Настуся живе із матір'ю на півночі Донеччини, де ще зовсім нещодавно тривали бої. Олег і Яра не надто прагнуть повертатися у рідне містечко — стосунки з матір'ю в обох не найкращі, а все навколо нагадує про складне дитинство та смерть батька-художника.
«Весілля Настусі» — це подорож на Донеччину в круговерті нових і давніх знайомих, несподіваних втрат і відновлених спогадів, які допоможуть краще зрозуміти, ким ти є і що тобі насправді потрібно.
Чому варто прочитати книжку «Весілля Настусі»?
Через історію однієї родини авторка представляє цілий соціальний зріз українського суспільства із проблемами ідентичності, мови, пам'яті та пошуку свого коріння.
Майстерно та ненав'язливо змальовує життя людей, яких торкнулася війна.
Показує різницю між тими, хто вперто продовжує триматися за своє коріння, і тих, хто вирішив розпочати нове життя.
Цитати з книжки
Великої дружби між братом і сестрою не було ніколи. Вони йшли поруч, але паралельно, дотримуючись принципу невтручання в життя одне одного. Яра у школі відпрацьовувала відкатану програму відмінниці, Олег навчанням не цікавився, але до четвірок дотягував. Яра спілкувалася з популярними дівчатами, Олег водився з максимально дивними чуваками, яких тільки міг знайти в їхньому селищі міського типу. Яра танцювала й бігала естафети. Олег малював, але завжди намагався приховувати це від учителів.
Коли народжуєш дитину, яку ніхто, окрім тебе, не чекає, потрібно приготуватися її захищати. Яра зненавиділа сестру ще до народження — по-дитячому сильно. Мати пообіцяла старшій доньці, що дозволить гратися з Настусею, а донька пообіцяла нізащо й ніколи цього не робити. В Олега були власні спостереження про нову сестру. Він почав зневажати молодшу, коли скінчилися гроші, а скінчилися вони приблизно тоді, коли мати привезла додому Настусю на таксі.
«Це перехрестя наче початок моєї власної топографії», — думав Олег. Вони стояли там, де їх висадила «волга», і, поки Яра розмовляла телефоном із матір’ю, він подумки продовжував екскурсію, розпочату краєвєдом. Попереду — труби, там вони народилися. По діагоналі від зупинки — масивні вказівники у стилі радянського конструктивізму, схожі на два сплетено-розчахнутих циркулі. Один указує на селище, інший — на Харків, себто на північ.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Роман Ольги Богомаз «Весілля Настусі» від видавництва «Лабораторія» детально змальовує повернення дорослих дітей у рідне селище на північ Донеччини. Авторка показує дистанцію між братом і сестрою, їхні давні дитячі образи та складні стосунки з матір'ю. Оповідь майстерно поєднує приватну історію родини із глобальними питанням мови, пам'яті та пошуку коріння. Це уважний текст про людей, які намагаються зрозуміти себе на тлі складного минулого.
