74
Відчайдушні
✍️ Сергій Гридін📝 Опис книги: Відчайдушні
Дмитро Прокопчук, до якого приклеїлося прізвисько Олівець, може, і не пережив би стільки тривог, якби перед канікулами не натрапив на книжку про Шерлока Холмса. Прочитавши її, і сам захотів стати детективом, щоб розслідувати кримінальні історії, розшукувати і затримувати злочинців. Канікули виштовхнули Дмитра з дому, і він, як і кожного літа, їде в село Озерне до бабусі. Внукові вона зраділа, але несподівано для нього стривожилася. З’ясувалося, що в селі зникають діти. Разом із друзяками — Андрієм, Павлом і навдивовижу сміливою Катрін — поринає в розслідування тих загадкових зникнень і наражається на круті небезпеки, які змушують гамувати страх і знаходити в собі сміливість.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Купив книгу, щоб почитати в дорозі. Динамічна, але трохи замало розкрили передісторію героїв. Читав швидко, загалом сподобалось, хоча чогось бракує для повного задоволення.
Захопила з перших сторінок! Читала за ніч, історія вибору вразила. Відчувається внутрішня напруга, переживала за кожного персонажа. Дуже сильна психологічна драма, раджу звернути увагу.
Сергій Гридін у "Відчайдушних" постає перед читачем як майстер тонкої психологічної гри, де межа між нормальністю та сповзанням у прірву руйнується під тягарем обставин. Це не та книга, що розважає, а та, що змушує зазирнути у себе, у темні куточки людської душі, де живуть страх, зневіра та, парадоксально, неймовірна сила волі. Описувати сюжет було б злочином проти тексту, адже його сила – у несподіваних поворотах, у цій динаміці, яка тримає в напрузі від першої до останньої сторінки. Гридін не боїться ставити своїх героїв у такі екстремальні ситуації, де моральні компаси дають збій, а вибір стає не питанням "добре чи погано", а "меншим злом". Це те, що робить "Відчайдушних" справді захопливим читанням, справжнім випробуванням для читацького досвіду. Сильні сторони роману – це, безперечно, пронизлива достовірність персонажів. Вони не ідеалізовані, вони живі, з їхніми слабкостями, помилками та, головне, з їхньою внутрішньою боротьбою. Автор майстерно розкриває їхні мотиви, показуючи, як навіть найстійкіші можуть зламатися, а найслабші – знайти в собі сили боротися. Це схоже на те, як читаєш Олексія Чупу чи раннього Юрія Андруховича, де через емоційну напругу проступає глибина людського буття. "Відчайдушні" сподобаються тим, хто цінує літературу, що не боїться ставити складні питання, хто шукає в книгах віддзеркалення власних внутрішніх конфліктів. Це для тих, хто не боїться побачити себе у відчайдушних героях, хто готовий до емоційного занурення. Якщо ж говорити про певні застереження, то варто зазначити, що книга може бути надто інтенсивною для читачів, які шукають легкого, розважального чтива. Її психологічна глибина вимагає від читача певної готовності до рефлексії та, можливо, до певного емоційного дискомфорту. Але саме в цьому дискомфорті, як часто буває, ховається справжнє очищення та розуміння.
Сергій Гридін – сучасний український письменник, чия творчість переважно орієнтована на підлітків та молодь. Він народився на Рівненщині, і його життєвий шлях, як і багатьох його героїв, не завжди був прямолінійним. повна біографія →
