82
Жахливі діти
✍️ Жан КоктоДитяча фантазія та небезпечна гра у замкненій кімнаті, що поступово перетворюється на смертельну пастку.
Роман «Жахливі діти» Жана Кокто висвітлює життя Поля та його сестри, які після нещасного випадку зачиняються у кімнаті й створюють власний уявний світ. До їхнього химерного світу із суворими правилами поступово залучаються закоханий Жерар і юна Аґата. Безневинна вигадка для захисту від реальності поволі перетворюється на небезпечну смертельну пастку для всіх учасників. Видання зацікавить поціновувачів класичної французької прози, психологічних драматичних сюжетів та атмосферної художньої літератури.
Книжка французького письменника та кінорежисера Жана Кокто вийшла у видавництві «Ще одну сторінку» 2026 року в перекладі Романа Осадчука.
📝 Опис книги: Жахливі діти
Звичайний бій сніжками у дворі ліцею закінчується для Поля нещастям: відтепер він не відвідуватиме заняття й не бачитиме Даржелоса, яким захоплений до нестями. Зачинившись у кімнаті, разом із сестрою Поль створює химерний світ, де можна правити простором і часом. Сюди притягує Жерара, закоханого в Поля, та юну манекенницю-сироту Аґату. Не зовсім розуміючи всіх правил і тонкощів вигадливої гри, вони смиренно підкоряються встановленому порядку.
Цей світ, сповнений п’янкого трунку втіхи і вигаданий для захисту, поволі перетворюється на пастку, смертельну гру, на кін якої учасники поставили власні життя добровільно.
Роман «Жахливі діти» французького письменника і кінорежисера Жана Кокто за співіснуванням Ероса й Танатоса суголосний «Історії ока» Ж. Батая, а за звучанням долинає до «Шумовиння днів» Б. Віана.
📖 Погляд Mirava
Чому ця книжка нам подобається
Бо це унікальна можливість зазирнути у химерний, сюрреалістичний світ, створений генієм Жана Кокто. Ця книжка — не просто історія, а справжня абсурдна казка, що розкриває неочікувані грані стосунків між дорослими та дітьми. Якщо ви шукаєте щось, що виходить за рамки буденності, що змушує задуматися і водночас дивує своєю непередбачуваністю, тоді «Жахливі діти» — для вас. Цей твір сподобається тим, хто цінує сміливі експерименти у літературі, любить сюрреалізм та шукає свіжі погляди на знайомі речі. Ідеально для тих, хто втомився від банальності та прагне справжнього інтелектуального виклику.
Це думка команди Mirava, складена за описом від видавця — не рецензія й не переказ відгуків.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Жан Кокто, цей невгамовний алхімік мистецтва, у своїй п'єсі "Жахливі діти" знову демонструє дивовижну здатність проникати в найглибші, часто моторошні, закутки людської психіки. Він не просто оповідає історію, а створює своєрідний містичний лабіринт, де межі між реальністю та вигадкою розмиваються, а звичні ролі та стосунки перевертаються з ніг на голову. Постановка від Кокто – це не стільки драма в класичному розумінні, скільки абсурдна казка, сповнена прихованих символів і психологічних глибин. Автор бере на себе сміливість розкрити ті сторони доросло-дитячих взаємин, які зазвичай залишаються невисловленими, прихованими за маскою соціальної пристойності. Він показує, як діти, своєю невинною, але водночас жорстокою прямотою, можуть викривати гріхи та слабкості дорослих, а дорослі, у свою чергу, часто проекціюють на дітей власні невирішені проблеми та фрустрації. Сила "Жахливих дітей" полягає в його гіпнотичній атмосфері та глибокій психологічній правдивості, загорнутій у сюрреалістичну оболонку. Кокто майстерно грає з очікуваннями читача, створюючи полотно, де кожен елемент має своє, не завжди очевидне, значення. Це твір, який вимагає від читача активної участі, готовності до інтерпретації та несподіваних відкриттів. Ця п'єса, безумовно, знайде свого прихильника серед тих, хто цінує авангард, сюрреалізм і глибокий психологічний аналіз. Читачі, які знайомі з творчістю таких майстрів, як Луїс Бунюель чи Сальвадор Далі, знайдуть у "Жахливих дітях" споріднену душу. Також вона може зацікавити тих, хто досліджує теми сімейних комплексів, дитячої психології та впливу мистецтва на суспільство. Єдиним застереженням може стати певна неоднозначність та відкритість фіналу. Кокто не дає готових відповідей, залишаючи простір для роздумів, що для когось може бути як перевагою, так і джерелом певного дискомфорту. Проте саме ця недомовленість надає твору його неповторної магії та змушує повертатися до нього знову й знову, кожного разу відкриваючи щось нове.
