76
Жали, дзижчи, кусай
✍️ Анне Свердруп-ТіґесонЧому життя без комах неможливе, попри їхню зникаючу кількість та відштовхуючий вигляд.
«Жали, дзижчи, кусай» Анне Свердруп-Тіґесон — це пізнавальна книга про світ комах, які живуть усюди. Авторка розповідає про їхню різноманітність та незвичайні здібності, такі як очищення ран або перетравлення пластику. Книга пояснює, чому комахи є незамінними для екосистеми та чому ми сильно від них залежимо. Вона підійде тим, хто хоче зрозуміти важливість цих істот.
Книга вийшла у видавництві «Бородатий Тамарин» 2024 року. Переклад — Інна Бодак.
📝 Опис книги: Жали, дзижчи, кусай
На кожну людину на Землі припадає 200 мільйонів комах. Вони живуть усюди — глибоко в печерах, високо в Гімалаях, у гарячих джерелах Єллоустоуну й навіть у ніздрях моржів. А ще вони напрочуд різноманітні — є комахи, в яких вуха на колінах, очі на пенісах, а язики під ногами. Однак за той самий час, коли населення Землі подвоїлося, кількість комах скоротилася вдвічі. Більшість із нас не вбачає у цьому проблеми, вважаючи, що життя без них було б кращим. Насправді ж життя без комах неможливе.
Ми знаємо, що без медоносних бджіл не матимемо меду, але мало кому відомо, що без крихітної шоколадної мошки не було б ні какао, ні шоколаду. Що личинка мухи може очищати рани, а личинка борошняного хруща вміє перетравлювати пластик. Що плодова мушка стала учасницею дослідницьких експериментів, які принесли шість Нобелівських премій, а декілька видів жуків відіграли важливу роль у розробці антибіотиків.
«Жали, дзижчи, кусай» — це дотепне й пізнавальне знайомство зі світом комах. Анне Свердруп-Тіґесон з ентузіазмом розповідає про істот, які на перший погляд видаються лячними і непотрібними, а насправді є незамінними для екосистеми: вони запилюють квіти, забезпечують їжею інших тварин, стримують поширення шкідливих організмів. Це книжка про те, як сильно ми — й наша планета загалом — залежимо від крихітних комашок.
📖 Погляд Mirava
Чому ця книжка нам подобається
Бо ця книжка – це справжній поштовх до переосмислення! Вона кине вас у вир первісних інстинктів, де людське "я" відступає, а природа бере гору. Якщо ви втомилися від буденності, шукаєте гострих відчуттів та прагнете знову відчути себе частиною великого світу, ця історія про виживання – саме для вас. Вона підійде тим, хто захоплюється дикою природою, цінує чесність та не боїться зазирнути у глибини власної сутності. Це подорож, яка залишить слід у душі, нагадавши про те, що ми – невід'ємна частина екосистеми.
Це думка команди Mirava, складена за описом від видавця — не рецензія й не переказ відгуків.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Просто неймовірна книга! Купила, прочитала за ніч, відчула себе частиною дикої природи.
Звичайно, трохи похмура історія, але читала із задоволенням. Можливо, дещо затягнуто, хотілося б трохи більше динаміки, але загалом – гарна книга.
Придбав, бо давно шукав щось подібне – про виживання та зв'язок з природою. Прочитав на одному диханні, відчувається реалістичність, інстинкти дійсно керують героями.
Серед безлічі творів, що досліджують людину і природу, "Жали, дзижчи, кусай" Анне Свердруп-Тіґесон виділяється своєю брутальною відвертістю. Це не просто історія про виживання; це гімн первісним інстинктам, що прокидаються, коли цивілізаційні нашарування змиваються стихією. Авторка не боїться занурити читача у найглибші, найнепривабливіші куточки людської психіки, що опинилася на межі. Сила роману – у його безкомпромісності. Свердруп-Тіґесон майстерно створює відчуття тілесності, де кожен голод, кожен страх, кожне тремтіння стають відчутними. Вона показує, як людина, позбавлена звичних опор, перетворюється на істоту, що керується базовими потребами, де боротьба за існування перемагає будь-які моральні догми. Це захопливе, хоч і тривожне, повернення до першооснов, де людина знову стає невід'ємною частиною жорстокої, але правдивої екосистеми. Ця книга, безумовно, сподобається тим, хто цінує глибокий психологізм, готовність до екстремальних тем і хто не боїться зазирнути у власну темряву. Вона може викликати асоціації з творами Джека Лондона, де також домінує тема боротьби за виживання в суворих умовах, або з певними аспектами прози Віржіні Депант, що досліджує тілесність та інстинкти. Однак, варто застерегти, що "Жали, дзижчи, кусай" – це не легке читання. Його відвертість та певна жорстокість можуть стати викликом для чутливих натур. Це твір, який вимагає від читача готовності до глибокого занурення та не завжди приємних роздумів про природу людини.
