92
Жерстяні сурмачі
✍️ Павло ШикінДебютна збірка Павла Шикіна про тонке проживання Києва в перші тижні повномасштабного вторгнення, діалог із релігійною традицією та попередніми поколіннями поетів.
«Жерстяні сурмачі» Павла Шикіна — це збірка віршів, що відтворює емоційний стан столиці в найтяжчі дні війни. Автор ведеть серйозну розмову зі світом, поєднуючи особистий досвід із глибинними пластами української культурної спадщини. Текст стає мостом між сучасністю та минулим, перетворюючи біль на обіцянку нового життя. Книга підійде тим, хто шукає глибокого емоційного відгуку та розуміння колективної травми через поезію.
Книга вийшла у видавництві «Твоя підпільна гуманітарка» 2024 року. Ілюстрації — Дана Вітковська.
📝 Опис книги: Жерстяні сурмачі
«Жерстяні сурмачі» — дебютна збірка досвідченого письменника. В ній тонке, тремтливе проживання Києва у перші тижні повномасштабного вторгнення. Це діалог з українською релігійною традицією і з попередніми поколіннями українських поетів. Це серйозна розмова сам-на-сам зі світом, одночасно глобальним і стиснутим в одну точку небезпеки, втрати і обіцянки нового життя.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 20 × 13 см |
|---|---|
| Тип ілюстрацій | Кольорові |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Книга справді вразила. Дуже глибоко передає атмосферу тих перших тижнів. Читається на одному диханні, хоча й непросто емоційно. Цікавий підхід до теми.
Сподобалось, як автор описує Київ. Відчувається кожне слово. Особливо цікавим був зв'язок з релігійними мотивами. Рекомендую до прочитання.
У "Жерстяних сурмачах" Павла Шикіна кипить серце українського Києва, що переживає перші, найдраматичніші тижні повномасштабного вторгнення. Це не просто збірка, а пульсуючий документ часу, де кожен рядок просякнутий страхом, любов'ю до рідної землі та незламною вірою. Автор, спираючись на глибоке розуміння української релігійної традиції та діалог із попередниками в поезії – від Шевченка до сучасників – створює потужний текст, що резонує з найглибшими струнами душі. Сила "Жерстяних сурмачів" – у їхній щирості та інтимності. Шикін не вдається до патетики чи гучних заяв, натомість тонко, майже тремтливо проживає досвід спільної біди. Через образ міста, що перетворилося на фортецю, він показує, як звичайні люди стають героями, як крихкість буття оголює справжні цінності. Його мова – це суміш ніжності й сили, яка здатна передати й біль втрати, і надію на майбутнє. Поезія Шикіна нагадує нам, що навіть у найтемніші часи людина залишається людиною, здатною до любові, співчуття та опору. Ця збірка, безперечно, знайде відгук у читачів, які шукають у літературі віддзеркалення власного досвіду, глибинного осмислення подій, що випали на нашу долю. Вона буде близькою тим, хто цінує поезію, що говорить прямо, без зайвих прикрас, але з великою емоційною силою. Порівнюючи "Жерстяних сурмачів" з іншими творами, можна згадати роботи Сергія Жадана за їхню актуальність і глибоке занурення в українську реальність, або ж поезію Василя Стуса за духовну стійкість та незламність духу. Серед сильних сторін твору – його вибудованість, що створює цілісний образ Києва та його мешканців у критичний момент. Однак, можливо, деяким читачам, які очікують більш виразного сюжетного розвитку, може бракувати певної динаміки. Проте, це радше особливість жанру та авторського підходу, спрямованого на внутрішнє переживання, ніж суттєвий недолік. "Жерстяні сурмачі" – це поезія, яка вимагає уважного читання, але винагороджує читача глибоким розумінням і зворушливим досвідом.
