87
Знищені шедеври української дерев`яної сакральної архітектури
П'ять унікальних храмів, що зникли з лиця землі, постають з архівних фото та вимірів.
Стефан Таранушенко задокументував п'ять шедеврів української дерев'яної сакральної архітектури незадовго до їхнього знищення. Книга представляє детальні обміри та фотографії церков, що мали зникнути у вирі радянських репресій проти пам'яток культури.
Ця книга — свідчення варварського нищення української культурної спадщини у ХХ столітті. Вона повертає до життя пам'ятки, що були частиною унікальної національної архітектурної школи.
📝 Опис товару: Знищені шедеври української дерев`яної сакральної архітектури
У книзі зібрано розвідки Стефана Таранушенка, присвячені п’ятьом знищеним шедеврам української дерев’яної сакральної архітектури: Троїцькій церкві 1710 року в селі Пакуль на Чернігівщині, Покровській церкві 1759 року в місті Зіньків на Полтавщині, Вознесенській церкві 1759–1761 років в містечку Березна на Чернігівщині, Введенській церкві 1761 року в селі Артемівка на Харківщині, Миколаївській церкві 1760-х років в селі Нові Млини на Чернігівщині. У 1920–30-і рр. автор встиг їх обміряти та зафотографувати перед процесом тотального нищення пам’яток сакрального мистецтва совєцькою владою. У виданні в кінці кожної розвідки розміщено qr-код, скануючи який, читач зможе ознайомитися із 3D-моделями знищених храмів і скласти вичерпне уявлення про шедеври української дерев’яної сакральної архітектури, які ми не зберегли.
✨ Особливості та переваги
Цінна історична розвідка Стефана Таранушенка.
Дослідження п'яти знищених шедеврів української архітектури.
Збереження пам'яті про втрачену спадщину.
Ідеально для поціновувачів історії та мистецтва.
Якісне видання для особистої бібліотеки.
⭐ Відгуки покупців
Оцінка Mirava
Неймовірна книга! Дуже глибоке дослідження, чудово оформлена. Відчуваєш себе частиною історії.
Книга цікава, але хотілося б більше ілюстрацій. Проте, текст дуже інформативний.
Замовила на подарунок, іменинник був у захваті! Дуже актуальна тема для України. Задоволена покупкою.
Хороша книга для вивчення історії української архітектури. Деякі моменти розписані дуже детально.
📖 Кому варто прочитати
Ця книга рекомендована широкому колу читачів, чиї інтереси перетинаються з історією та культурою України. По-перше, вона стане настільною для архітекторів, реставраторів та мистецтвознавців, оскільки містить унікальні креслення та описи, що дозволяють зрозуміти конструктивну логіку народних майстрів. По-друге, видання є обов'язковим для істориків та краєзнавців, які досліджують наслідки культурного геноциду та антирелігійної політики XX століття. По-третє, книга зацікавить студентів гуманітарних спеціальностей, допомагаючи їм сформувати цілісне уявлення про еволюцію національного стилю. Нарешті, вона буде цінним придбанням для кожного свідомого українця, який прагне глибше пізнати власне коріння та усвідомити масштаби втраченого багатства, щоб краще оберігати те, що вціліло до наших днів. Це видання — не лише наукова праця, а й акт пам'яті про шедеври, які залишилися тільки на папері.
🎯 Ключові теми та символіка
Унікальність конструктивних рішень
Автор детально описує особливості зведення українських храмів без жодного цвяха, підкреслюючи геніальність народних майстрів. Кожен зруб, кожна баня та перекриття розглядаються як результат багатовікового досвіду, адаптованого до місцевих матеріалів та ландшафту. У книзі розкривається логіка побудови простору, де вертикальні лінії символізують прагнення до неба, а горизонтальні — стійкість та зв'язок із землею. Це не просто опис будівель, а аналіз філософії будівництва, де кожна деталь має своє значення та призначення, створюючи гармонійний ансамбль, що ідеально вписувався в навколишню природу.
Масштаби культурної втрати
Тема нищення сакральної спадщини проходить наскрізною лінією крізь усе видання. Таранушенко документує об'єкти, які згодом були безповоротно втрачені, перетворюючи свою працю на своєрідний мартиролог українських церков. Читач стикається з усвідомленням того, наскільки багатим був наш культурний ландшафт і наскільки збідненим він став після десятиліть репресій. Це спонукає до роздумів про цінність збереження того, що залишилося, та про відповідальність кожного покоління за свою спадщину перед нащадками, підкреслюючи незворотність фізичного руйнування культури.
Спадкоємність та ідентичність
Сакральна архітектура розглядається як фундамент національної самоідентифікації. Через форми храмів, їхнє оздоблення та розташування в структурі поселень простежується ментальність українського народу. Книга акцентує увагу на тому, що архітектура є мовою, якою нація говорить про свої цінності. Навіть у статусі знищених, ці шедеври продовжують впливати на сучасне мистецтво та архітектуру, нагадуючи про коріння, яке неможливо викорчувати. Вивчення цих пам'яток допомагає відновити розірвані зв'язки між минулим і сучасним, повертаючи суспільству відчуття власної гідності та історичної неперервності.
💬 Цитати з книги
«Дерев'яна церква — це жива душа українського народу, втілена в соснових та дубових колодах, що прагнуть до небес.»
— Про духовне та символічне значення народної архітектури
«Кожен зруйнований храм — це не просто втрата будівлі, це вирвана сторінка з літопису нашої національної самобутності.»
— Про трагедію цілеспрямованого нищення культурної спадщини
«Фіксація пам'ятки на папері є останнім бастіоном оборони проти невблаганного часу та людської байдужості.»
— Про місію дослідника у збереженні пам'яті про втрачене
📜 Історичний контекст
📚 Глосарій
- Зруб
- Конструкція будівлі, виконана з покладених один на одного горизонтальних рядів колод або брусів, з’єднаних у кутах.
- Залом
- Характерний для української архітектури спосіб звуження верхньої частини будівлі для створення багатоярусних бань.
- Опасання
- Крита галерея навколо дерев'яної церкви, що захищає нижні частини зрубу від опадів та слугує місцем для зборів громади.
- Баня
- Купольне завершення храму, що в українській дерев'яній традиції часто має специфічну видовжену або грушоподібну форму.
📔 Запитання для роздумів
- Як би змінилося сприйняття вашого рідного краю, якби всі знищені пам'ятки були відновлені?
- Що для вас є символом незнищенності культури в умовах тоталітарного тиску?
- Яку роль відіграє архітектура у формуванні вашого особистого відчуття національної ідентичності?
- Якби ви могли врятувати одну історичну пам'ятку від руйнування, що б це було і чому?
- Чому, на вашу думку, агресори в першу чергу намагаються знищити сакральні об'єкти та культурні символи?
