Як жид косарів гостив...

Жид найняв косарів, менше чи більше, чи п ять там, чи шість, і каже,до того, що найліпший, найвірніший був: - Що вам варити вранці? А той найстарший каже: - Вари кукурудзу вранці і потім при остатку пироги звари, а на полудень дай огірків і горілки, а прийдемо з косовиська, горілка має бути на порозі та й закуска добра, а посідаємо вечеряти, на самий перед сироватка із маслянкою змішана, потому каша молочна, і то буде вечеря закінчена. Але підвечірок цілком особливий, - на підвечірок горілку і квашені огірки і то з горщика, на четверо різані.

Але як прийшли косарі щойно до хати жидівської, і жид разом із ними наготовив усього. Спершу поставив горілку, потім приніс хліб. Горілку випили, приніс хліб, потім пішов по огірки, хліб з'їли - приніс огірки, а косарі кричать: - Давай хліба! Немає з чим огірки їсти. На нещастя, дитина кричить жидівська, а жид на те крикнув: - Штиль! Бо як кину меже косарів, то й тебе з'їдять! І на тім скінчився жидівський харч для косарів. Бо жиди колись говорили: - Що то хлоп коштує - він дасть один золотий і їсть, і що ему коштує! І на тім, як жид спробував, то на тім скінчився харч для косарів. За те жиди тепер не дають їсти косарям - заплати й відчепиться.

Записано Осипом Роздольським у с.Берлин (сучасної Львівської обл.), від Кіндрата Сторожука, в 1894 році.

Стиль запису збережено.