92
Хлопчик, який намалював Аушвіц. Правдива історія надії та виживання
✍️ Томас ҐевеІсторія виживання тринадцятирічного Томаса Ґеве в Аушвіці, Гросс-Розені та Бухенвальді, зафіксована ним у малюнках і нотатках.
«Хлопчик, який намалював Аушвіц» Томаса Ґеве — це правдива історія надії та виживання під час Голокосту. Тринадцятирічний хлопець пережив депортацію до Аушвіцу, де його розділили з матір'ю, а згодом перебував у Гросс-Розені та Бухенвальді. Попри нелюдську жорстокість нацистів, він зберігав бажання жити і відобразив свої переживання через ескізи та нотатки, створивши пронизливе свідчення війни очима дитини. Ця книга стане унікальним джерелом для тих, хто цікавиться історичною пам'яттю та людською стійкістю.
Книга вийшла у видавництві «Лабораторія» 2025 року. Переклад — Роксана Шевчук.
📝 Опис книги: Хлопчик, який намалював Аушвіц. Правдива історія надії та виживання
Вражаюча історія хлопчика, який був ув'язнений в Аушвіці, Гросс-Розені й Бухенвальді, зміг вижити і відобразив власну історію у вигляді нотаток і кольорових малюнків
У червні 1943 року, після довгих років скрути і переслідувань, тринадцятирічного Томаса Ґеве та його матір депортували до Аушвіцу. Після прибуття їх розділили і хлопчик залишився сам. Попереду його чекали двадцять два суворі місяці перебування у таборах смерті і нелюдська жорстокість нацистів. Але Томас ніколи не втрачав бажання жити.
Йому було п’ятнадцять, коли його звільнили з Бухенвальду. Це був третій концтабір, який він пережив. Ще перебуваючи в Аушвіці, Томас намагався детально відтворити все, що відбувалося у нацистському світі: він схематично змальовував усі події в реальному часі, використовуючи деревне вугілля та клаптики цементних мішків.
Оригінальні ескізи не збереглися, проте пам’ять про зображене закарбувалася у свідомості, і відразу після війни він знову взявся за олівець. Щоб зберегти пам’ять про своїх втрачених друзів і мільйони жертв Голокосту, Томас намалював понад вісімдесят простих і водночас пронизливо деталізованих малюнків, де зображав не лише жахи і темряву таборів смерті, а й повсякденні події, прояви людяності, підтримки і дружби. А згодом доповнив власну історію словами.
Попри все зло, що наповнювало концентраційні табори, його розповідь — це разюче підтвердженням сили життя. «Хлопчик, який намалював Аушвіц» — це живе свідчення війни очима дитини, яка попри темряву зберегла у собі здатність спостерігати і запам'ятовувати кожну деталь навколо.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Дуже сильна та зворушлива історія. Малюнки додають особливого емоційного забарвлення. Трохи засмутило, що книга була трохи пом'ята при доставці, але загалом враження позитивне.
Скажу так — книга варта уваги, особливо для тих, хто цікавиться історією. Хочеться більше деталей про сам процес створення малюнків. Але як свідчення тих подій - чудово. Беріть, не пожалієте.
Загалом, неймовірно потужна книга, яка змушує задуматися про багато речей. Малюнки хлопчика просто вражають своєю щирістю. Щиро рекомендую!
Придбав як подарунок. Людина була в захваті. Якість видання на висоті, а історія - незабутня. Гарний вибір для тих, хто цінує глибокі твори.
"Хлопчик, який намалював Аушвіц" Томаса Ґеве – це твір, що пробиває до глибини душі, залишаючи по собі відчуття гіркоти, болю, але й дивовижної сили людського духу. Книга не є просто хронікою виживання в найстрашніших концтаборах нацистської Німеччини. Це сповідь дитини, яка, опинившись у вирі пекла – Аушвіці, Ґросс-Розені, Бухенвальді – зуміла зберегти не лише життя, а й здатність бачити, відчувати та, що найважливіше, творити. Сила твору полягає у його абсолютній щирості. Томас Ґеве, ще будучи підлітком, опинився сам-на-сам із нелюдською жорстокістю, втративши матір, а згодом і все, що могло б нагадувати про нормальне дитинство. Але навіть у цьому мороці він знаходив сили для опору, виражаючи свої переживання через нотатки та, що вражає найбільше, через кольорові малюнки. Ці візуальні свідчення стають потужним інструментом осмислення травми, спробою зафіксувати нестерпне, зберегти себе від повного зникнення. Мова автора, хоч і позбавлена надмірного пафосу, пронизана точністю спостережень та глибиною емоцій. Ця книга стане відкриттям для тих, хто цікавиться історією Голокосту, але шукає не сухих фактів, а людських історій, що розкривають всю жахливість подій через призму дитячого сприйняття. Вона резонуватиме з тими, хто цінує силу мистецтва як засобу зцілення та опору, а також з читачами, які шукають натхнення у прикладах непохитності людського духу перед обличчям найстрашніших випробувань. З точки зору сили свідчень та емоційного впливу, її можна порівняти з "Щоденником Анни Франк", але з тією відмінністю, що Ґеве не лише писав, а й малював, додаючи до свого свідчення ще один, потужний візуальний вимір. Важливо зазначити, що книга може бути надзвичайно важкою для сприйняття. Деякі читачі можуть відчувати певну емоційну виснаженість через постійне занурення у трагічні події. Однак саме це робить її такою значущою. "Хлопчик, який намалював Аушвіц" – це не просто книга, це свідчення, яке не можна ігнорувати.
