90
Мої спомини. Сповідь інтерсекс-людини
✍️ Еркюлін БарбенАвтобіографічний рукопис інтерсекс-людини про муки, хвилювання та зміну статі в акті про цивільний стан у Парижі 1868 р.
«Мої спомини. Сповідь інтерсекс-людини» Еркюлін Барбен — це автобіографічний рукопис про життя дівчини, яка змінила стать в акті про цивільний стан і стала чоловіком. Розповідь висвітлює внутрішні муки, розчарування та пошук власних «насолод» життєвого шляху без визначеної статі. Оповідь доповнено історичною довідкою та післямовою, що розкривають вплив розвитку гендерних студій на сприйняття цього випадку. Видання зацікавить усіх, хто цікавиться документальними свідченнями та проблематикою гендерних студій.
Книга автора Еркюлін Барбен вийшла у видавництві «Ще одну сторінку» 2025 року в перекладі Наталії Ференс.
📝 Опис книги: Мої спомини. Сповідь інтерсекс-людини
У Парижі 1868 р. чоловік заподіяв собі смерть, лишивши по собі автобіографічний рукопис. Це «Історія Алексіни Б.», яку 1874 р. опублікує судовий медик Амбруаз Тардьє. На його думку, йдеться про «спогади та враження особи, стать якої визначено помилково», словом, про «псевдогермафродита». Трохи старшою за двадцять один рік Еркюлін Аделаїда Барбен, прозвана Алексіною, стала Абелем, змінивши стать в акті про цивільний стан. Із-під пристрасного пера цієї людини виринає розповідь про муки та хвилювання дівчини, а закінчується оповідь гірким розчаруванням чоловіка.
М. Фуко 1978 р. публікує цей документ та історичну довідку до нього. На медичний припис «справжньої статі» він відповідає у передмові до американського видання 1980 р., розповідаючи про «насолоди» життя «без визначеної статі».
Українське видання містить також повість «Скандальний випадок» німецького лікаря О. Паніцци і післямову Е. Фассена, який підкреслює, як сильно розвиток гендерних студій і руху інтерсекс-людей нині впливають на прочитання цієї оповіді, де Еркюлін / Абель Барбен винаходить собі «справжню стать».
📖 Розбір книжки
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 20 × 11 см |
|---|---|
| Папір | Офсет |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Неймовірно зворушлива та важлива історія. Читається на одному диханні, змушує замислитись над багатьма речами. Якість книги чудова. Рекомендую!
Дуже цікава книга, хоч і трохи складна для сприйняття через історичний контекст. Але це цінний матеріал для вивчення.
Рекомендую всім, хто цікавиться історією та соціальними питаннями. "Мої спомини" – це справжнє відкриття. Дуже задоволена покупкою. Рекомендую!
З глибин паризького минулого, з-під пилу забуття, до нас промовляє голос Еркюліна Барбена – голос, що розтинає столітні умовності та пропонує нечуване для свого часу, та й, зізнаймося, для нашого теж, зізнання. «Мої спомини. Сповідь інтерсекс-людини» – це не просто автобіографія, це документ доби, свідчення внутрішньої боротьби, що розгорталася в тілі, яке не вписувалося в бінарні рамки. Переданий нам рукопис, що колись став об'єктом медичного інтересу, тепер постає як самостійний літературний твір, наповнений емоційною силою. Барбен не шукає співчуття, він прагне бути почутим. Його розповідь – це шлях від внутрішнього розриву, від відчуття «помилковості», до усвідомлення власної ідентичності та сміливого кроку до її утвердження. Це історія про глибоко особисті переживання, про пошук себе у світі, що наполегливо намагався втиснути його в заздалегідь визначені рамки. Сила цього тексту – у його щирості. Барбен не прикрашає, не вдається до патетики. Він описує свої відчуття, свої сумніви, свою любов і свою відвагу з такою безпосередністю, що читач мимоволі стає свідком і співрозмовником. Мова, незважаючи на епоху, звучить вражаюче сучасно в своїй емоційній насиченості. Це може нагадати нам деякі відверті спогади минулих століть, де особистість виривалася з-під нашарувань соціальних норм, але Барбен робить це з особливою, болісною пронизливістю. Ця книга стане відкриттям для тих, хто цікавиться історією людської ідентичності, гендерними студіями, а також для тих, хто цінує глибоко особистісні історії, що кидають виклик усталеним уявленням. Це твір, який змушує задуматися про природу статі, про тягар суспільних очікувань та про невичерпну силу людського духу. Однак, варто зауважити, що певна історична дистанція та специфічний медичний контекст, в якому рукопис вперше побачив світ, можуть вимагати від читача уважності та готовності до певних термінологічних особливостей. Це не легке читання, це запрошення до роздумів і, можливо, до переосмислення.
