75
New Media Art. Пам'ять. Простір
✍️ Яна БаріноваЯк нове медіамистецтво допомагає подолати травму пам’яті про Бабин Яр, створюючи нові форми простору та музею в сучасному місті.
«New Media Art. Пам'ять. Простір» Яни Баріновой — це перше системне дослідження трагедії Бабиного Яру в українській філософській літературі. Авторка аналізує, чому традиційні музеї вже не викликають емоцій, і пропонує новаторські способи організації простору пам’яті за допомогою інструментів нового медіамистецтва. Книга досліджує роль меморіалу в сучасному мегаполісі та його вплив на подолання колективної травми. Праця буде корисною фахівцям у сфері урбаністики, мистецтвознавства та філософії історії.
Книга вийшла у видавництві «Лабораторія» 2023 року.
📝 Опис книги: New Media Art. Пам'ять. Простір
Перше в українській філософській літературі системне дослідження трагедії Бабиного Яру
Минуле вже не те що колись — нові часи вимагають нових способів пам’ятати. Монструозні, статичні музеї уже не приваблюють глядача і не викликають у нього не те що катарсису, а й просто сильних емоцій. Яна Барінова звертається до інструментарію нового медіамистецтва і на прикладі пам’яті про трагедію Голокосту пропонує новаторські способи організації простору пам’яті в сучасному місті. Це міждисциплінарне дослідження на стику урбаністики, мистецтвознавства та філософії історії.
Чому варто прочитати книжку «New Media Art. Пам'ять. Простір»?
Глибоке осмислення нових медіа з урахуванням їх технічної і соціальної складових.
Авторка розмірковує над тим чи допомагає музей подолати травму пам’яті, яким може бути музей Голокосту, яке місце він має займати в Києві і взагалі в сучасному мегаполісі.
Авторка є науковицею, членкинею оргкомітету з питань перспективного розвитку Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» і має статус єврейського дипломата.
📖 Погляд Mirava
Чому ця книжка нам подобається
Бо ця книга — справжній провідник у захопливий світ, де цифрові технології переплітаються з нашими спогадами та простором навколо. Якщо ви цікавитеся сучасним мистецтвом, тим, як воно реагує на виклики цифрової доби, чи просто прагнете краще розуміти, як наше сприйняття світу змінюється завдяки новим медіа, ця книжка — для вас. Вона допоможе побачити, як художники використовують цифрові інструменти для роботи з пам'яттю, як вони створюють нові простори для діалогу та рефлексії. Це чудовий вибір для тих, хто хоче розширити свій кругозір, знайти нові ідеї та краще орієнтуватися у складному, але такому цікавому сучасному мистецькому ландшафті.
Це думка команди Mirava, складена за описом від видавця — не рецензія й не переказ відгуків.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Розчарувалася, чесно кажучи. Очікувала чогось більш практичного, а тут суто теорія.
Купив книгу, читав з цікавістю. Трохи занудно, але загалом непогане дослідження взаємозв'язку цифрового мистецтва та пам'яті.
Придбала книгу і не пожалкувала! Читала на одному диханні, відкрила для себе багато нового про медіа-мистецтво та його вплив на наше сприйняття простору.
Купив, щоб розібратися в сучасних течіях. Дуже сподобалося, як автор пов'язує цифрове мистецтво з поняттям пам'яті. Цікаво та доступно.
Книга сподобалася, хоч іноді здавалося, що трохи затягує. Було б непогано, якби додали більше конкретних прикладів з практики медіа-мистецтва.
Яна Барінова у своїй праці "Нове медіа-мистецтво. Пам'ять. Простір" робить зухвалу спробу прокласти місток між, здавалося б, ефемерним світом цифрового мистецтва та одвічними поняттями пам'яті й простору. Це не просто аналіз, а радше запрошення до роздумів, що змушує читача по-новому поглянути на твори, які ми споживаємо щодня. Авторка майстерно розкриває, як сучасні медіа-технології стають не лише інструментами створення, а й активними учасниками формування нашої колективної та індивідуальної пам'яті. Вона досліджує, як цифрові твори, що існують у віртуальному просторі, здатні залишати глибокий слід у нашому сприйнятті, переосмислюючи традиційні уявлення про матеріальність і тривалість. Особливо вражає детальне розкриття концепції "простору" – від фізичного, де розміщуються інсталяції, до віртуального, що створюється за допомогою алгоритмів та мережевих зв'язків. Книга буде надзвичайно корисною для художників, кураторів, студентів мистецьких спеціальностей, а також для всіх, хто цікавиться перетином технологій і культури. Вона заглиблюється в нюанси, які часто залишаються поза увагою широкої публіки, пропонуючи інтелектуальний інструментарій для розуміння складних процесів. Можна провести паралелі з працями таких дослідників, як Лео Мановіч, проте Барінова додає власний, актуальний український контекст, що робить її дослідження особливо цінним. Однак, попри глибину аналізу, іноді хочеться більше конкретних прикладів, які б ілюстрували теоретичні побудови. Деякі розділи, хоч і змістовні, могли б виграти від більш чітких візуальних чи текстових кейсів, що допомогли б ще краще відчути зв'язок між абстрактними концепціями та реальними артефактами цифрового мистецтва. Але це скоріше побажання до розширення, аніж суттєвий недолік. Загалом, "Нове медіа-мистецтво. Пам'ять. Простір" – це важливий внесок у розуміння сучасного мистецького ландшафту. Це книга, яка стимулює до дискусії та змінює наше сприйняття мистецтва в епоху цифрових технологій.
