82
No Sense in Wishing: Essays on Black Music, Belonging, and Baltimore
Есеїстика про чорну музику, приналежність та Балтімор через особистий досвід автора, що досліджує зв'язки між діаспорою та історією визволення.
«No Sense in Wishing» Лоуренса Берні — це збірка есеїв, що поєднує гострий культурний аналіз з інтимними спогадами про рідне місто Балтімор. Автор розглядає вплив музики чорної діаспори на формування особистості та історичні шляхи боротьби за свободу чорношкірих американців. Книга підійде тим, хто цікавиться культурологією, музичною критикою та особистими нарративами про пошук своїх коренів.
Книга вийшла у видавництві «Atria Books» 2026 року.
📝 Опис книги: No Sense in Wishing: Essays on Black Music, Belonging, and Baltimore
A personal and analytical essay collection from culture critic Lawrence Burney that is a personal and analytical look at his home city of Baltimore, music from throughout the global Black diaspora, and the traditions that raised him.
There are moments in our lives when we discover an artist, an album, a film, or a cultural artifact that leaves a lasting impression. These moments inform how we understand the world, and ourselves, moving forward.
In a time when music is spurring Black Americans’ connection with Africans on the Continent, culture critic Lawrence Burney takes us on a journey from the streets of Baltimore to the concert halls of Lagos, reminisces on seeing his mother perform as the opening act of a Gil Scott-Heron show when he was a child, and sits at a Maryland crab feast with family, assessing how the Black people in his home state have historically improvised paths for their liberation. Burney explores these profound interactions with incisive and energizing prose, offering us a personal and critical perspective on the people, places, music, and art that transformed him.
No Sense in Wishing is a kaleidoscopic exploration of Burney’s search for self. With its gutsy and uncompromising criticism alongside intimate personal storytelling, this “powerful collection of essays” (Rolling Stone) is like an album that hits all the right notes, from a promising writer on the rise.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
У щільній тканині музичних есей, де часто панують академічна сухість чи занадто особистісні рефлексії, з'являється твір Лоуренса Берні «Без сенсу бажати», що дихає живим пульсом. Автор не просто аналізує чорну музику, він вплітає її у канву власного досвіду, у лабіринти ідентичності, що невіддільні від урбаністичного ландшафту Балтимора. Це не збірка критичних статей, а радше подорож, де кожен звук, кожен ритм стає маркером на карті пошуку свого місця. Сила Берні – у його здатності бачити універсальне в локальному, глобальне у вузькому. Він майстерно розкриває, як ритми джазу, соулу чи хіп-хопу стають не просто естетичним явищем, а потужним інструментом формування спільноти, опору та самоусвідомлення. Балтимор, з його непростою історією та унікальною культурою, виступає як мікрокосм, що віддзеркалює ширші процеси, пов'язані з чорною музикою в Америці. Автор не боїться заглиблюватися в нюанси, показуючи, як музичні жанри еволюціонують, як вони стають носіями соціальних і політичних змін. Ця книга неодмінно сподобається тим, хто шукає в музиці не лише розваги, а й глибинного зв'язку зі світом. Якщо ви цінуєте роботи Грега Татто «Ніщо так не вбиває, як музика» за його відвертість, або ж захоплюєтеся есеїстикою Джеймса Болдуіна за його проникливість у питання раси та культури, то «Без сенсу бажати» стане для вас цінним відкриттям. Берні пише з такою ж пристрастю та інтелектом, хоча його фокус – на музичному досвіді як першооснові. Можливо, найцікавішим у книзі є те, як автор пов'язує музику з поняттям «приналежності» (belonging). Це не просто відчуття бути частиною чогось, а активний процес творення власного простору, де звук стає архітектором. З певним застереженням варто зазначити, що інтенсивне занурення у специфіку балтиморського культурного коду може вимагати від читача певної попередньої обізнаності або готовності до додаткових пошуків, аби повністю оцінити всю глибину авторських висловлювань. Однак, це скоріше запрошення до діалогу, аніж перешкода. «Без сенсу бажати» – це книга, яка змушує слухати, думати і, врешті-решт, відчувати.
