Оптимум. Як емоційний інтелект сприяє стабільній продуктивності

Одним із вирішальних складників оптимального стану людини є усвідомлене ставлення до емоцій, тобто емоційний інтелект. Саме він допомагає реалізовувати наші можливості й отримувати задоволення від того, що робиш, не піддаючи себе постійному прискіпливому оцінюванню. Ця книжка ґрунтується на дослідженнях, де сотні людей описували внутрішній механізм того, як створюють собі продуктивний день. Деніел Ґоулман і Кері Чернісс показують, як розвиток емоційного інтелекту стає ключем до здорової продуктивності, кращої комунікації та емпатичного лідерства, сприяє ефективності команд та інноваційним проривам, збільшує адаптивність і гнучкість людей та організацій у стресових ситуаціях. Якщо ви розбудовуєте компанію із сучасною корпоративною культурою, прагнете бути якісно продуктивнішим на роботі й удома, «Оптимум» — саме та книжка, з якою ви вийдете на новий рівень. Про авторівДеніел Ґоулман — психолог, фахівець із вивчення емоційного інтелекту. Двічі номінований на Пулітцерівську премію за журналістські тексти для New York Times. Удостоєний нагороди Американської психологічної асоціації. Автор бестселерів «Емоційний інтелект» і «Емоційний інтелект лідера». Кері Чернісс — професор прикладної психології, керівник програми психології управління Ратґерського університету. Автор низки праць про емоційний інтелект, виробничий стрес, вигоряння та професійне лідерство. Відгуки«Усі, кому доводиться керувати колективом чи організацією, мають прочитати «Оптимум»: це розширить ваш світогляд, навчить внутрішнього балансу й дасть набір навичок, необхідних для всіх нас, щоб прямувати в майбутнє», — Марк Беніофф, голова і виконавчий директор Salesforce«Ніхто інший не зробив так багато, як Деніел Ґоулман і Кері Чернісс, щоб допомогти нам зрозуміти застосування емоційного інтелекту. В «Оптимумі» вони розтлумачують, як використовувати емоційний інтелект для оптимізації продуктивності окремих осіб, команд і великих компаній, синтезуючи понад три десятиліття досліджень», — Пітер Саловей, професор психології, колишній президент Єльського університетуЦитати«Мозок зберігає «життєву мудрість» — усю сукупність набутого за життя досвіду — у глибинах системи нейронних зв’язків. Ці глибоко заховані нейронні ланцюжки сполучені з острівцевою часткою — частиною кори головного мозку, яка вимірює наші тілесні відчуття. Ці нейронні ланцюжки і є тим внутрішнім голосом, який, за словами Джобса, «вже знає, ким ви хочете стати насправді». Утім, вони не мають жодного сполучення з верхніми шарами кори головного мозку, яка формує думки за допомогою слів. До того ж ці ланцюжки, що тягнуться з глибин мозку, за своєю природою швидші, ніж пов’язані з мисленням нейронні ланцюжки в неокортексі — верхньому шарі кори головного мозку. Якщо йдеться про мислення швидке й і повільне — згідно з термінами, запровадженими Деніелом Канеманом у його знаменитій книжці про наше розумове життя, — то інтуїція завжди випереджає раціональне мислення.»«Дослідження мозку показують, що тривожність і висока продуктивність гальмують одна одну: коли одна з них на підйомі, друга різко знижується. Отже, у стані нервової напруги наша здатність мислити звужується і продуктивність падає. У пікові моменти гострої емоційної реакції мозок фіксує увагу на тому, що сприймає як загрозу, а не на нашій потребі зробити заплановане. Ми втрачаємо здатність гнучко реагувати на обставини, покладаючись на добре завчені методи, які не конче оптимальні в цій конкретній ситуації.»«Співпраця і командна робота ще ніколи не були такими принципово важливими, як у наші дні. Проведене виданням Harvard Business Review експрес-опитування показало, що 89 відсотків керівників підприємств визначають своїм пріоритетним завданням налагодження взаємодії і командної роботи, вважаючи це «критично важливою стратегією підвищення продуктивності й запровадження інновацій». Коли колективи працюють на максимумі продуктивності, це може справляти величезний вплив на фінансові показники організації. Звіт Gallup про робоче середовище показав, що віддані справі команди на 14–18 відсотків продуктивніші, ніж команди з низьким відчуттям причетності до спільної справи. Дослідження Gallup також виявило, що групи з низьким відчуттям причетності мають на 18-43 відсотки вищі показники плинності кадрів, ніж команди з високим рівнем відданості справі.»