По два боки перелазу — Уляна Маляр

Цікава книга, багато несподіваних історій. Деякі моменти трохи заплутані, але загалом враження позитивне.

Просто неймовірно! Книга захопила з перших сторінок. Дуже сподобалися описи гуцульського міфу, відчувається справжня магія. Рекомендую!

Дуже рада, що знайшла цю книгу. Вона чудово написана, історії інтригують і змушують задуматися. Рекомендую всім поціновувачам містики та фольклору.

Десь на перелазі, де реальність переплітається з міфом, а буденність – із чарівним, стоїть книжка Уляни Маляр «По два боки перелазу». Це не просто збірка оповідань, а скоріше сплетіння ниток, що ведуть від нашого світу до тих, де мешкають гуцульські архаїчні духи, а почуття й переживання людей набувають глибинного, майже містичного виміру. Авторка майстерно балансує на межі, показуючи, як ці два світи – земний і потойбічний – не просто співіснують, а й проникають один в одного, впливаючи на долі героїв. Маляр вдалося відтворити атмосферу, яка дихає Карпатами, їхньою особливою енергетикою, де кожен камінь, кожне дерево може бути свідком чогось надприродного. Історії про людей, їхні страхи, сподівання та одвічні пошуки тут нерозривно пов'язані з білицями та небилицями про чугайстрів, нявок та інших мешканців лісових хащів. Це надає оповідям особливої глибини та багатошаровості. Сильна сторона «По два боки перелазу» – це, без сумніву, мова. Вона жива, образна, наповнена діалектизмами, що створюють неповторний колорит. Авторка не боїться експериментувати з формою, поєднуючи реалістичні описи з елементами фольклорної магії, створюючи справжню фантасмагорію, яка захоплює з перших сторінок. Така стилістика робить книжку близькою до творів, де побутове перетікає у метафізичне, нагадуючи, наприклад, деякі оповідання Івана Франка про народні вірування, чи більш сучасні, але також просякнуті духом краю, тексти Марії Матіос. Ця книжка стане справжнім відкриттям для тих, хто цінує автентичність, любить занурюватися у світ української міфології та шукає в літературі не просто розваги, а справжнього діалогу з душею народу. Вона сподобається читачам, які не бояться незвичних сюжетів та готові до польоту уяви. Водночас, варто зазначити, що така еклектика та насиченість фольклорними елементами може виявитись дещо обтяжливою для читача, який звик до чітко структурованих, лінійно розвинених наративів. «По два боки перелазу» вимагає певної уваги та готовності сприймати образи не лише на логічному, а й на емоційно-чуттєвому рівні. Але саме в цій незвичності й криється її особлива магія.