86
Посмертні записки Піквікського клубу
✍️ Чарлз ДіккенсГумористичний роман про пригоди дивака Піквіка та його вірного слуги Веллера у Лондоні, що став шедевром сатири.
«Посмертні записки Піквікського клубу» Чарльза Дікенса — це історія про життя симпатичного дивака Семюела Піквіка та його численних приятелів. Головні герої, зокрема дотепний слуга Сем Веллер, потрапляють у безліч комічних ситуацій під час своїх пригод. Твір поєднує світський гумор із гострою соціальною сатирою на англійські реалії XIX століття. Книга ідеально підійде тим, хто цінує класичну літературу з легким стилем викладу та яскравими персонажами.
Книга із серії «Подарункова класика». Вийшла у видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га» 2024 року. Переклад — Володимир Панченко. Ілюстрації — Роберт Сеймур, Геблот Найт Браун, Геблот Найт Браун, Джозеф Клейтон Кларк.
📝 Опис книги: Посмертні записки Піквікського клубу
1836 року лондонське видавництво «Чепмен і Голл» надрукувало перші випуски «Посмертних записок Піквікського клубу», молодий автор яких сховався під псевдонімом «Боз». Тоді, мабуть, ще ніхто не думав, що цьому творові судилося стати визнаним шедевром світового гумору й сатири, що головні його персонажі — симпатичний дивак Семюел Піквік, його дотепний слуга Сем Веллер та їхні численні приятелі й знайомі — стануть улюбленими літературними героями англійських читачів, а публікація твору відкриє шлях до світової слави видатному англійському письменнику Чарльзу Дікенсу, чиєму таланту, зокрема, віддавали належну шану Тарас Шевченко та Іван Франко.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Оригінальна назва | The Posthumous Papers of the Pickwick Club |
|---|---|
| Розмір | 24 × 17 см |
| Папір | Офсет |
| Тип ілюстрацій | Чорно-білі |
| Вага | 1,3 кг |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Чудова книга, давно хотів її прочитати. Якість друку на висоті, зручно тримати в руках.
книга прийшла швидко, добре запакована. Трохи загнувся куточок обкладинки, але це дрібниця.
замовила для тата на ювілей. Він у захваті! Дякую магазину за чудовий сервіс та асортимент.
Ну шо скажу, історія захоплива, хоч і написана давно. Шрифт комфортний для читання, але хотілося б трохи більше сторінок.
«Посмертні записки Піквікського клубу» Чарлза Діккенса — це справжній вибух життєрадісності та тонкої іронії, що заповнив прогалину в англійській літературі, ставши чи не першим зразком справді народного роману. Історія про дивакуватого, але добродушного Семюела Піквіка та його не менш колоритних друзів, що вирушають у подорож Англією, аби досліджувати її та документувати свої спостереження, — це не просто анекдотичні пригоди. Це майстерне полотно, виткане з любові до людських недоліків, тонкого розуміння суспільних звичаїв і блискучого гумору. Сила твору — в його персонажах. Піквік, цей благородний, але часом наївний джентльмен, стає втіленням доброї волі, що потрапляє в найрізноманітніші, часто комічні ситуації. Його слуга, Сем Веллер, — це справжня перлина, уособлення народної мудрості, дотепності та незламного оптимізму. Їхні діалоги — це справжнє бенкетування для розуму, сповнене гри слів, примовок та влучних зауважень. Сам Діккенс, ще під псевдонімом «Боз», демонструє дивовижне вміння створювати живих, багатогранних героїв, чиї пригоди захоплюють і зворушують. Читаючи «Записки», відчуваєш пульс тодішньої Англії, її заплутані закони, пишні салони та брудні вулички. Автор майстерно висміює бюрократію, лицемірство, юридичні махінації, при цьому не втрачаючи теплоти та співчуття до своїх персонажів. Твір можна порівняти з величезним калейдоскопом, де кожна деталь, кожна зустріч, кожна несподівана подія складається в неповторний візерунок. Це ближче до епосу народної комедії, ніж до суворої прози. Кому сподобається ця книга? Усім, хто цінує добрий гумор, хто не боїться посміятися над собою і над світом, хто любить історії про людей, з їхніми слабкостями та чеснотами. Шанувальникам Джейн Остін, можливо, бракуватиме її тонкого психологізму, але вони знайдуть тут інший, не менш чарівний світ. Єдине застереження — це певна епізодичність структури, що випливає з його журнального формату. Часом деякі сюжетні лінії можуть здаватися дещо розтягнутими, але це радше особливість стилю, аніж недолік. Загалом, «Посмертні записки Піквікського клубу» — це твір, що витримав випробування часом, залишаючись актуальним і захопливим джерелом насолоди для читача.
❓ Поширені запитання
📖 З серії «Подарункова класика»
Всі книги серії →
Чарлз Діккенс, народжений у Портсмуті, Англія, у 1812 році, є одним із найвидатніших романістів вікторіанської епохи. Його дитинство було позначене фінансовими труднощами, що змусило його працювати на фабриці з виробництва вакси, коли… повна біографія →
