67
Словник загублених слів
✍️ Піп ВільямсІсторія про створення Оксфордського словника та дівчину, яка збирає вилучені з нього жіночі слова.
«Словник загублених слів» Піп Вільямс розповідає про дівчинку Есме, яка зростає в Скрипторії серед лексикографів і змалку збирає проігноровані чоловіками слова. Потай від усіх вона створює власний словник, прагнучи зберегти жіночий досвід та мову, що описує їхнє життя. Праця дівчини стає спробою дати голос тим, чиї слова були відкинуті та забуті суспільством. Роман підійде шанувальникам художньої прози, історії мови та досліджень ролі жінки в культурі.
Книга вийшла у видавництві «Видавництво Старого Лева» 2025 року. Переклад — Тетяна Савчинська.
📝 Опис книги: Словник загублених слів
Есме народилася у світі слів. Сирота з невтомною жагою до знань, вона зростає в так званому Скрипторії — місці, де її батько разом із командою відданих лексикографів укладає перший в історії Оксфордський словник англійської мови. Її дитячий простір — під сортувальним столом, де вона непомітна, тиха, майже невидима. Одного дня з нього падає аркуш з написаним словом bondmaid, невільниця. Есме підбирає його й ховає в стару дерев’яну валізку, що належить її подрузі Ліззі — служниці у великому домі. Відтоді вона починає збирати й інші слова — ті, що були загублені, відкинуті або проігноровані. Слова, яким не знайшлося місця в словнику чоловіків. Саме вони допомагають їй глибше зрозуміти світ навколо.
З роками Есме усвідомлює: не всі слова мають однакову вагу. Досвід жінок — часто непочутий, а мова, що його описує, — легко стирається з пам’яті. Тож, присвятивши своє життя роботі над Оксфордським словником, Есме потай створює інший — Словник загублених слів.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Книга цікава, хоч і трохи незвична. Сподобався сам задум, але очікувала трохи більше практичної користі.
Коротко: дуже гарне видання, приємно тримати в руках. Історія головної героїні захопила, хоча деякі слова були зовсім незнайомі.
Неймовірна книга! Це не просто словник, а цілий світ, який захоплює з перших сторінок. Відмінний подарунок для всіх, хто любить мову! Рекомендую!
Піп Вільямс у "Словнику загублених слів" запрошує читача у світ, де слова — не просто одиниці мови, а живі сутності, що формують наше сприйняття реальності. Сюжет розгортається навколо Есме, сироти, яка зростає в епіцентрі народження Оксфордського словника англійської мови. Її дитинство, проведене під сортувальним столом, серед шуму та шелесту паперу, стає своєрідним метафоричним простором, де вона, невидима, спостерігає за народженням мови. Сила роману полягає у тонкому зануренні в процес створення словника. Вільямс майстерно показує, як кожне слово, що потрапляє до його сторінок, несе в собі історію, соціальний контекст, а часто й сліди забуття. Есме, знаходячи аркуш зі словом "bondmaid" (невільниця), стає берегинею тих голосів, які інакше могли б назавжди зникнути. Це не просто історія про словник, а про владу слова, про його здатність надавати суб’єктності, про те, як мова може бути інструментом гноблення або ж визволення. Особливо вражає реалістичність побудови світу, де кожне слово ретельно вивчається, зважується, класифікується. Авторська увага до деталей, до атмосфери Скрипторію, де панує інтелектуальна напруга та пристрасть до пізнання, створює відчуття повного занурення. Це книга для тих, хто цінує глибину, хто любить роздумувати над сутністю речей, хто бачить у мові не лише засіб спілкування, а й ключ до розуміння світу та самих себе. Твір перегукується з такими творами, як "Книжковий злодій" Маркуса Зузака, адже обидва романи фокусуються на силі слів у важкі часи, але "Словник загублених слів" має більш інтелектуальний, лексикографічний вимір. Як певний застереження, можна зазначити, що для читачів, які шукають динамічного сюжету, насиченого подіями, ця книга може здатися дещо спокійною. Вільямс зосереджується на внутрішньому світі героїні та на філософських роздумах про мову, що вимагає від читача певної зосередженості та готовності до повільного, медитативного читання. Проте, саме в цій сповільненості й криється її неповторна чарівність.
