76
So Many Ways to Belong. A Personal History of Adoption
✍️ Керол АтертонОсобиста історія усиновлення та розвінчання міфів про процес створення прийомної родини через призму досвіду авторки.
«So Many Ways to Belong» Керол Атертон — це глибоке дослідження шляху до усиновлення, що поєднує особистий досвід із ширшим соціальним контекстом. Авторка розповідає про подолання стереотипів та невизначеності під час зустрічі з органами опіки та судами. Книга викриває історичні несправедливості та політичні реалії, що впливають на сучасне усиновлення. Вона стане в пригоді тим, хто планує стати прийомними батьками, або всім, хто хоче краще зрозуміти природу приналежності та ідентичності.
Книга вийшла у видавництві «Penguin Books» 2026 року.
📝 Опис книги: So Many Ways to Belong. A Personal History of Adoption
Twenty years ago, Carol Atherton and her husband, Matthew stood together on the doorstep of a suburban house waiting to meet the small, red-headed toddler who would soon be woven into the fabric of their lives.
But that moment was only one of many thresholds they crossed on their journey to becoming adoptive parents. In the years leading up to it, they had found their path strewn with countless questions and clouded by the myths that have shaped our collective ideas about adoption.
What was the truth behind the sensationalist headlines and the dramatic depictions in books, film and television? What level of scrutiny would Carol and Matthew face? Who would their child be, and how had they come to be adopted? And what would they need from the family who were going to give them a home?
In the months following the first nervous call to the adoption agency, all Carol and Matthew's assumptions would be upended. They would meet social workers, judges, support networks and foster carers, learning not only about the process, but also about the wider social and political realities of adoption - its complicated history, past injustices and ever-evolving future.
So Many Ways to Belong is the handhold Carol wishes she'd had two decades ago, when doubt and uncertainty shadowed every step. Honest and illuminating, it tells both a deeply personal story and the larger story of adoption itself-challenging stereotypes, exploding myths, and examining what it truly means to build a family.
Essential reading for those whose life has been-or may yet be-touched by adoption, and for anyone wanting to better understand its story, this is an empathetic exploration of belonging, identity and our very human need for rootedness: to know who we are, where we've come from, and how we fit in.
📖 Погляд Mirava
Чому ця книжка нам подобається
Бо ця книга – це щира й глибока розповідь про те, що означає бути частиною родини, навіть коли шлях до цього не зовсім звичайний. Керол Атертон запрошує нас у свою особисту подорож, сповнену роздумів про суть любові, належності та пошуку себе. Якщо ви цікавитесь питаннями сімейних зв'язків, усиновлення, або просто шукаєте історію, яка зворушить і змусить замислитись – ця книга для вас. Вона стане чудовим вибором для тих, хто хоче краще зрозуміти різні форми родин, хто сам має досвід усиновлення, чи хто просто цінує чесні, рефлексивні історії про людські стосунки.
Це думка команди Mirava, складена за описом від видавця — не рецензія й не переказ відгуків.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Керол Атертон у своїй "Стільки способів належати. Особиста історія усиновлення" пропонує читачеві не просто розповідь, а глибоке занурення у складний, багатогранний світ усиновлення. Це не бравада чи полеміка, а радше тихий, але надзвичайно проникливий монолог, що розкриває душу крізь призму особистого досвіду. Сила твору в його щирості. Атертон не боїться показати найтонші нюанси емоцій, що супроводжують усиновлення: від невимовної радості народження нового зв’язку до прихованого смутку, що часом виринає з глибини пам’яті. Авторці вдається торкнутися універсальних тем: пошуку ідентичності, визначення поняття "сім’я" та усвідомлення того, що приналежність – це не лише біологічний зв'язок, а радше сплетіння любові, турботи та спільних переживань. Її роздуми про те, як досвід усиновлення формує погляди на світ, безсумнівно, знайдуть відгук у серцях тих, хто так чи інакше стикався з цією темою, чи то через особистий досвід, чи через близьких. Мова книги – це окрема насолода. Вона вишукана, але доступна, сповнена образності та внутрішньої музики. Це та література, яка залишає по собі довгий, ледь відчутний шлейф роздумів. Особливо цінними є моменти, де Атертон рефлексує над мовою, що описує усиновлення, показуючи, як одні й ті ж слова можуть нести різне смислове навантаження для усиновлених, батьків та біологічних батьків. Книгу можна порівняти з роботами таких авторів, як Сьюзен Орлін чи Елізабет Гілберт, коли йдеться про поєднання особистого наративу з філософськими роздумами. Однак, "Стільки способів належати" має свій унікальний, камерний тон, що робить її особливою. Якщо шукати застереження, то, можливо, варто зазначити, що це книга для тих, хто готовий до глибокої емоційної подорожі. Вона вимагає від читача відкритості та готовності зазирнути у власні почуття. Це не легке чтиво для фонового читання, а скоріше запрошення до діалогу з самим собою. Ця книга стане цінним відкриттям для тих, хто шукає розуміння, для тих, хто хоче побачити, як глибокі життєві досвіди формують нас, і для тих, хто вірить у силу людських зв'язків, що виходять далеко за межі крові.
