92
The Captivity
✍️ Валерія «Нава» СуботінаЩоденник полоненої журналістки з «Азову» про 11 місяців катувань, голоду та морального тиску в російському полоні після облоги Маріуполя.
«The Captivity» Валерії Суботіної — це свідчення жінки, яка потрапила до полону після оборони «Азовсталі». Авторка описує жахливі умови утримання, тортури та спроби зламати її волю ворогом. Книга буде корисною тим, хто цікавиться сучасною історією війни та людською стійкістю.
Книга із серії «Воєнні щоденники». Вийшла у видавництві «Фоліо» 2024 року. Переклад — Антоніна Івахненко, Ганна Крапівник, Юлія Луговська.
📝 Опис книги: The Captivity
For 86 days, the Ukrainian military held defenses in the surrounded Mariupol and on the territory of the Azovstal plant. In order to preserve the lives of the soldiers and save the wounded, the defenders—by order of the higher military command—stopped standing on the defensive, left the territory of the plant and were to surrender to the so-called "honorable captivity" in the presence of international organizations and observers, with the condition of exchange within 3-4 months. Valeriya "Nava" Subotina was part of the press service of the "Azov" regiment. She was enforced to stay in captivity—first in Olenivka, then in Taganrog prison—for over 11 months. In this book, Valeriya described all the circles of hell that she went through for almost a year. Constant surveillance, control, humiliation, inhumane conditions of detention, critical shortage of food and water, attempts of the enemy to break her physically and morally, subjugate her, intimidate her, and push her to treason—Valeriya had to experience all these. Interrogations and torture were exhausting. The impossibility of getting in touch with friends and relatives, misinformation and enemy propaganda would take away the last hope for exchange and freedom. Nevertheless, captivity did not break the intrepid woman; now she is a witness to the crimes of the Russian Federation.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Купила книгу, але трохи розчарувалася. Очікувала більшої структури, багато інформації, але подано хаотично.
Придбав, прочитав на одному диханні. Важлива книга для розуміння того, що відбувається.
Замовляла, читала із зацікавленням. Єдине побажання – хотілося б кращого перекладу деяких фрагментів.
Купила, вражена правдивістю. Потрібна книга, щоб пам'ятати ціну нашої свободи.
Книгу придбала швидко, читала зранку до вечора. Дуже важлива тема, але трохи затягнуто.
На жаль, книга не вразила. Занадто багато сухої інформації, не вистачає емоційного зв'язку з подіями.
Купила, прочитала і плакала. Це історія, яку потрібно знати кожному українцю.
Придбала як подарунок для батька. Він задоволений, каже – цінний документ епохи.
Купила цю книгу, щоб краще розуміти досвід полонених. Дуже важко читати, але необхідно.
Замовляла, читала, перечитувала. Матеріал, який допоможе відчути солідарність із тими, хто постраждав.
Книга вразила. Це не просто мемуари, а дослідження системних порушень прав людини.
Купила, читала, рекомендую всім, хто цікавиться сучасною історією України. Ціна відповідна якості.
«Полон» Валерії «Нави» Суботіної – це не просто свідчення, це крик душі, що вирвався з-під завалів Маріуполя та «Азовсталі». Авторці вдалося неможливе: зафіксувати жахіття 86 днів оборони та наступної «почесної» капітуляції, зберігаючи людяність та гідність, навіть коли все довкола кричало про їхню втрату. Суботіна не вдається до пафосу чи героїзації. Натомість, вона показує війну крізь призму особистого досвіду, через очі людини, яка бачила смерть, страждання, але й незламність духу. Її мова – це мова свідка, сповнена болю, але й глибокого розуміння. Вона майстерно передає атмосферу приреченості, коли кожен день міг стати останнім, але водночас – атмосферу єдності, коли навіть у пеклі знаходилися сили для підтримки. Ця книга стане одкровенням для тих, хто прагне зрозуміти справжню ціну війни, а не лише її пропагандистську картинку. Вона для тих, хто хоче почути голоси тих, хто був там, хто пройшов крізь пекло і повернувся, щоб розповісти. «Полон» можна порівняти з роботами Світлани Алексієвич за її документальною глибиною та емоційною насиченістю, але Суботіна пише зсередини, з власної, свіжої рани. Єдине, що може викликати певні застереження, – це її безмежна особистісна заангажованість, яка, хоч і є джерелом її сили, іноді може ускладнювати об’єктивне сприйняття подій для читача, який шукає суто фактологічного викладу. Проте, це радше особливість, аніж недолік, адже саме ця суб’єктивність робить «Полон» таким живим і пронизливим. Це твір, який залишає глибокий слід у серці, змушуючи замислитися над ціною свободи та непохитною волею до життя.
❓ Поширені запитання
📖 З серії «Воєнні щоденники»
Всі книги серії →
Валерія Суботіна, відома як «Нава», є яскравою постаттю сучасної української літератури, чия творчість нерозривно пов'язана з особистим досвідом війни та полону. повна біографія →
