94
Жінка роду мого
✍️ Єва ЛотоцькаСага про чотири покоління української родини від 1928 до 2023 року, де минуле переплітається з сучасною війною через спадщину прабабусі Ганни.
«Жінка роду мого» Єви Лотоцької — це історія студентки Дарини, яка досліджує родовід, слухаючи спогади про прабабу Ганну. Роман охоплює життя чотирьох поколінь на тлі трагічних подій України, показуючи, як вороги столітньої давнини повертаються знову. Навіть спокійне життя наступних поколінь виявилось небезпечним під час окупації. Книга буде цікавою тим, хто цінує глибокі сімейні саги та історичну пам'ять.
Книга вийшла у видавництві «Дискурсус» 2024 року.
📝 Опис книги: Жінка роду мого
Студентка Дарина Гаєвська досліджує власний родовід, розглядаючи старі фото й слухаючи історії про життя прабабці Ганни.
Роман «Жінка роду мого» — сага про життя чотирьох поколінь на тлі історичних подій в Україні, що охоплюють 1928—2023 роки. Наша історія рухається по спіралі: ті ж вороги, що відібрали юність і свободу Ганни століття тому, розпочали широкомасштабну війну тепер, коли Дарина насолоджується студентськими роками. Зрештою, навіть відносно спокійне життя Дарининих бабусі й мами лише напозір благодатне, бо бути українцями під совєтською окупацією непросто, часом небезпечно.
Оберіг роду — сорочка, яку Ганна вишила в ГУЛАГу, — це символ мрії про волю і повернення додому.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Цікава книга, гарно написана. Сподобалася історія прабабці. Трохи затягнуто в деяких моментах, але загалом враження позитивне.
Просто неймовірний роман! Дуже емоційно, захопив з перших сторінок. Історія Дарини та Ганни зворушує до глибини душі. Рекомендую всім!
Єва Лотоцька у своєму романі "Жінка роду мого" пропонує читачеві не просто історію, а справжню хронологію української долі, переплетену крізь життя чотирьох поколінь. Авторка майстерно вибудовує міст між минулим і сьогоденням, даючи відчути, як невидимі нитки зв'язують нас із тими, хто жив до нас. Центральна постать, прабабця Ганна, стає символом незламності духу в умовах драматичних історичних перипетій. Її життєвий шлях, позначений випробуваннями, контрастує зі відносно спокійнішими (хоч і не позбавленими тривог) періодами життя її нащадків. Лотоцька не вдається до надмірної патетики, але з емоційною глибиною змальовує будні, радощі та болі цих жінок. Особливо вражає паралель, яку авторка проводить між історією Ганни та сьогоденням. Це не просто повторення подій, а нагадування про циклічність історії, про те, що ті ж вороги, які нищили свободу минулих поколінь, знову стукають у наші двері. Ця актуальність надає творові особливої ваги, роблячи його близьким і зрозумілим кожному українцеві. "Жінка роду мого" – це книга, яка сподобається тим, хто цінує глибокі сімейні саги, хто цікавиться історією України крізь призму особистих доль. Її можна порівняти з творами, де минуле оживає, наприклад, з романами Оксани Забужко або Марії Матіос, де родовід і пам'ять відіграють ключову роль. Водночас, варто зазначити, що іноді виникає відчуття певного прискорення в розповіді, коли сюжетні лінії, що стосуються наступних поколінь, подаються дещо менш детально, ніж історія Ганни. Це може залишити враження, що не всі персонажі розкриті настільки ж глибоко, наскільки хотілося б. Проте, загалом, "Жінка роду мого" – це потужний і зворушливий твір, який залишає глибокий слід у душі. Він нагадує про важливість пам'яті, про силу роду та про незламний дух української жінки.
❓ Поширені запитання
Єва Лотоцька — сучасна українська письменниця, чия творчість вирізняється гострим поглядом на повсякденність та вмінням переплітати гумор з глибокими роздумами. повна біографія →
