Життя Галілея. Матінка Кураж та її діти — Брехт Бертольд

За жанром «Життя Галілея» — філософська драма, що мала різні тлумачення і тим самим спонукала читача до перегляду власної позиції та світогляду. В основу проблематики твору були покладені науковий, соціальний та морально-філософський аспекти. Герой відкривав наукові закони, громадські порядки та самого себе. Мета п’єси — нагадати про відповідальність вченого за наслідки зроблених ним відкриттів. Вчень Галілей боровся за істину, адже саме вона стала «дитиною години, а не авторитетом». Герой пройшов складний шлях від романтичного оптимізму, через зраду самого себе і відчай, до глибокого розуміння сутності всього, що сталося, і щирого покаяння. П’єса «Матинка Кураж та її діти» була написана осенью 1939 року, це розповідь про війну людини, що дивиться на світ із широко відкритими очима. За декораціями Тридцятилітньої війни, яка закінчилася трьома століттями раніше, прозирає пафос і низкість (ганебність) Другої світової, втіленої в матінки Кураж. Жах війни розкривається не стільки у сценах насильства, які є її обличчям, скільки в спотворенні чеснот, які у мирну годину вказують на шляхетність духу. Діти матінки Кураж не зраджують собі і гинуть у горні війни, яка залишає по собі зілля всього людяного. Брехт ставить п’єсу вперше у 1941 році і тим самим кидає звинувачення війни у злиденних цінностях, які є міркою людяності. Після закінчення Другої світової Брехт писав: «Великий Карфаген вів три війни. Він був ще могутній після першої, ще залюднений після другої. Його неможливо було знайти після третьої».