82
Кар'єрні ігри. Як узяти владу у свої руки
✍️ Джефрі ПфеферЕфективні стратегії боротьби за владу та кар'єрний ріст у жорсткій конкуренції без ілюзій про справедливість.
«Кар'єрні ігри» Джефрі Пфефера розвіює міф про те, що світ праці є справедливим місцем. Автор доводить, що за кожну сходинку доводиться запекло боротися, адже керівних посад завжди менше, ніж амбітних кандидатів. Книга навчає застосовувати реальні принципи влади для досягнення успіху в професійних баталіях. Вона буде корисною тим, хто готовий відмовитися від наївності заради кар'єрного просування.
Книга вийшла у видавництві «Наш Формат» 2018 року. Переклад — Юлія Кузьменко.
📝 Опис книги: Кар'єрні ігри. Як узяти владу у свої руки
Багато людей вірить, що світ — справедливе місце, де кожен отримує те, на що заслуговує. Не обманюйте себе, — закликає автор цієї книжки, — реальність не така, як нам хочеться. Гірка правда в тому, що за кожну сходинку кар’єрної драбини точиться боротьба, і що менше керівних посад, то запекліша конкуренція.
Майже в кожній компанії є тільки один виконавчий директор, у кожній фірмі — лише один керівник, кожною країною керує тільки один президент або прем’єр-міністр. Ви можете мати хист і відповідні комунікативні навички, проте вам доводиться вдовольнятися невпливовою посадою через те, що не маєте бажання чи змоги боротися за владу.
Автор цієї книжки переконує, що кожен може й мусить навчитися конкурувати, застосовуючи принципи влади, щоб досягнути успіхів та навчитися перемагати у професійних баталіях. Ви можете не погодитися з ними, але маєте це прочитати.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Загалом непогано, але місцями трохи повторюється. Купив, щоб розібратися в політиці на роботі, корисно.
Просто відкриття для себе! Читав, як заворожений, тепер розумію багато речей на роботі. Навіть почав застосовувати поради на практиці, вже є результат.
Придбала цю книгу, читала під час відпустки. Дуже практичні поради, особливо щодо управління впливом. Єдине, хотілося б більше прикладів з українського бізнесу.
Вирішив купити, бо тема офісної політики завжди мене хвилювала. Читав, і дійсно багато чого стало зрозуміліше. Інколи здається, що все це вже знав, але систематизація інформації – це круто.
Книгу купив на подарунок другу, але сам теж почав читати. Дуже чітко і зрозуміло пояснює, як будувати кар'єру, використовуючи розуміння офісних ігор. Чудова річ!
У світі, де кар'єрні сходження часто здаються лабіринтом, Джефрі Пфефер своєю книгою «Кар'єрні ігри. Як узяти владу у свої руки» пропонує не просто карту, а справжній компас. Автор, професор Стенфордського університету, не соромиться називати речі своїми іменами: офісна політика – це не вигадка, а реальність, з якою мусиш рахуватися, якщо прагнеш досягти успіху. Сила «Кар'єрних ігор» полягає у його безкомпромісній прямолінійності. Пфефер розвінчує міф про те, що лише працьовитість і талант гарантують просування. Він детально аналізує механізми влади, впливу, нетворкінгу та самопрезентації, які часто залишаються поза увагою тих, хто намагається «просто добре працювати». Автор не закликає до маніпуляцій чи підступності, але наполегливо вчить розпізнавати ці явища та використовувати їх у своїх інтересах, залишаючись при цьому етичним. Він розбирає, як будувати міцні стосунки, де шукати союзників, як виступати перед аудиторією, та найголовніше – як правильно позиціонувати себе. Ця книга стане цінним надбанням для молодих спеціалістів, які тільки починають свій шлях і стикаються з незрозумілими правилами гри. Вона також буде корисною для тих, хто відчуває, що їхні зусилля не приносять бажаного результату, і хто готовий подивитися на свою кар'єру під іншим кутом. Ті, хто читав, наприклад, роботи Роберта Ґріна, де також розглядаються стратегії влади, знайдуть у Пфефера більш практичний, орієнтований на бізнес-середовище підхід. Водночас, не можна не помітити, що деякі поради Пфефера можуть вимагати від читача значної психологічної стійкості та готовності до постійної «гри». Якщо ви шукаєте спокійної, умиротвореної кар'єрної подорожі, ця книга може здатися надто вимогливою, спонукаючи до постійної аналітичної роботи над собою та своїм оточенням. Це радше про активне формування реальності, ніж про її пасивне сприйняття.
