82
The Island of Missing Trees
✍️ Еліф ШафакІсторія забороненого кохання на розділеному Кіпрі та пошук ідентичності через таємниці родини, сплетені з образом фікового дерева.
«Острів зниклих дерев» Еліф Шафак — це магічний роман про кохання та втрату. Дія починається на Кіпрі 1974 року, де молодята з ворогуючих сторін таємно зустрічаються під захистом старого інжиру. Після війни їхня донька Ада у Лондоні намагається розплутати родинні таємниці, використовуючи дерево як єдиний зв'язок із батьківщиною. Книга підійде тим, хто цікавиться історичною пам’яттю та пошуком себе.
Книга вийшла у видавництві «Penguin» 2022 року.
📝 Опис книги: The Island of Missing Trees
SHORTLISTED FOR THE WOMEN'S PRIZE 2022A REESE WITHERSPOON BOOK CLUB PICKSHORTLISTED FOR THE COSTA NOVEL AWARD 2021
A rich, magical novel from the Booker-shortlisted author of 10 Minutes 38 Seconds in this Strange World - now a top ten Sunday Times bestseller
It is 1974 on the island of Cyprus. Two teenagers, from opposite sides of a divided land, meet at a tavern in the city they both call home. The tavern is the only place that Kostas, who is Greek and Christian, and Defne, who is Turkish and Muslim, can meet, in secret, hidden beneath the blackened beams from which hang garlands of garlic, chilli peppers and wild herbs. This is where one can find the best food in town, the best music, the best wine. But there is something else to the place: it makes one forget, even if for just a few hours, the world outside and its immoderate sorrows.
In the centre of the tavern, growing through a cavity in the roof, is a fig tree. This tree will witness their hushed, happy meetings, their silent, surreptitious departures; and the tree will be there when the war breaks out, when the capital is reduced to rubble, when the teenagers vanish and break apart.
Decades later in north London, sixteen-year-old Ada Kazantzakis has never visited the island where her parents were born. Desperate for answers, she seeks to untangle years of secrets, separation and silence. The only connection she has to the land of her ancestors is a Ficus Carica growing in the back garden of their home.
The Island of Missing Trees is a rich, magical tale of belonging and identity, love and trauma, nature, and, finally, renewal.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Купив книгу, прочитав за ніч. Дуже сильна історія про сім'ю та втрачені зв'язки.
Захопила з перших сторінок. Читав про Кіпр та його трагедію, співпереживаючи героям.
Купила книгу, але трохи розчарувалася. Стиль Шафак мені звичний, але сюжет дещо затягнутий, і переклад місцями не зовсім вдалий.
Купив книгу, бо цікавить тема сімейних таємниць. Прочитав і не пошкодував, дуже прониклива розповідь.
Здивований, наскільки органічно переплелися природа та людські долі. Купив, читав із задоволенням.
Загалом сподобалось, цікавий сюжет. Купив, читав, але трохи дратував папір – надто тонкий.
"Острів загублених дерев" Еліф Шафак – це мозаїка, де переплітаються трагічні долі, болючі спогади та шепіт природи. Турецька письменниця, яка давно завоювала серця читачів, знову звертається до теми кіпрського конфлікту, але цього разу крізь призму сімейних таємниць і несподіваних оповідачів. Сильною стороною роману є сама структура оповіді. Голос дерев, особливо старої інжирної смоковниці, додає твору унікальної перспективи, дозволяючи побачити людську метушню, ненависть і любов очима вічних спостерігачів. Цей прийом надає історії глибини та філософської насиченості, нагадуючи про зв'язок усього живого. Шафак майстерно вимальовує образи персонажів, їхні внутрішні конфлікти, пошук ідентичності та невидимі рани минулого. Особливо вражає те, як вона показує вплив історичних подій на долі окремих людей, розриваючи зв'язки, народжуючи розлуку і невпинно формуючи їхні життя. Роман сподобається тим, хто цінує складні, багатошарові історії, де переплітаються особисте і суспільне, минуле і сьогодення. Він може зацікавити шанувальників історичної прози, а також тих, хто шукає в літературі роздуми про людську природу, пам'ять і прощення. За стилем та глибиною емоцій його можна порівняти з творами Орхана Памука, але з характерною для Шафак експресивністю та акцентом на жіночих голосах. Однак, часом, уважний читач може відчути певну перенасиченість символізмом, де алегорії дерев можуть здаватися дещо нав'язливими, заступаючи собою пряму емоційну взаємодію між персонажами. Це не недолік, радше особливість стилю, яка вимагає від читача готовності до подібних художніх засобів. "Острів загублених дерев" – це книга, яка залишає глибокий слід, змушуючи замислитись над тим, як глибоко коріння минулого проникає в наше сьогодення.
