76
За маму, за тата
✍️ Каріна СаваринаРоман про травму емоційної відсутності батьків та розлад харчової поведінки дівчинки Варі, яка шукає безпеку в їжі замість любові.
«За маму, за тата» Карини Саварини — це історія про дорослішання дівчинки Варі, яка змушена сама досліджувати світ через емоційну відсутність батьків. Вона знаходить хибне відчуття безпеки в переповненні шлону, що призводить до довготривалих наслідків у дорослому житті. Книга підійде тим, хто цікавиться психологією травми та шукає відвертий погляд на проблеми харчової поведінки.
Книга вийшла у видавництві «punktpublishing» 2025 року.
📝 Опис книги: За маму, за тата
Маленька Варя живе в сім’ї, де, попри наявність обох батьків, немає жодного дорослого. Мама і тато не спроможні на почуття та турботу, тож дівчинці доводиться досліджувати світ самостійно. Часто через травмування.
Варя шукає відчуття безпеки і знаходить дещо дуже схоже на нього – відчуття ситості. Так народжується ритуал священного поїдання їжі, який зачаровує дівчинку на багато років і десятиліть. Попереду довгий шлях дорослої Варвари лабіринтами викривленої свідомості, спричинених цим помилковим ототожненням форми і змісту, їжі та любові.
Це відверта і зворушлива історія про травму і зцілення – роман симптому, як каже про нього Любко Дереш. Авторка Каріна Саварина відома автофікшенами про непліддя (Не вагітна) та всиновлення (МАМ). Це третя книга її материнського циклу – про внутрішню дитину.
«За маму, за тата» – перша в Україні художня книга про розлади харчової поведінки. Історія, що часто повертатиме в дитинство, де ти не хочеш доїдати суп, ховаєш обгортки від цукерок, чи тебе годують з ложечки.
За маму, за тата.
Не про їжу.
Як часто буває з їжею.
📖 Погляд Mirava
Чому ця книжка нам подобається
Бо ця книга – це справжній провідник у світ власного "я" та стосунків з найріднішими. Якщо ви відчуваєте, що тягнете за собою важкий багаж минулого, повторюєте помилки, які колись зробили ваші батьки, чи просто прагнете глибше зрозуміти себе і свої сімейні зв'язки, то ця історія – для вас. Це не просто читання, а шлях до звільнення від обтяжливих сценаріїв, можливість прийняти своїх батьків такими, якими вони є, і врешті-решт, почати жити більш усвідомлено та щасливо. Книга Каріни Савариної стане цінним відкриттям для кожного, хто шукає відповіді на складні життєві питання і прагне побудувати гармонійні стосунки з собою та світом.
Це думка команди Mirava, складена за описом від видавця — не рецензія й не переказ відгуків.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 20 × 13 см |
|---|---|
| Вага | 335 г |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
З перших сторінок "За маму, за тата" Каріни Савариної відчуваєш, як авторка з ніжною, але наполегливою рукою торкається найболючіших струн родинних стосунків. Це не проста розповідь, а, радше, запрошення до глибокої внутрішньої подорожі, де кожен читач, впізнаючи себе, може віднайти шлях до зцілення. Саварина майстерно розкриває механізми, що формують наші життя, часто несвідомо, під впливом батьківських сценаріїв. Вона не засуджує, а показує, як ці умовні "відзнаки" минулого, нав'язані нам з любов'ю чи через власні травми наших предків, можуть стати тягарем, що обмежує наш потенціал. Мова книги – це її вагомий козир. Вона позбавлена академічної сухості, натомість сповнена емпатії, метафор, що оживляють абстрактні поняття, та щирості, яка проникає під шкіру. Це той випадок, коли слова не просто передають інформацію, а створюють простір для розуміння та саморефлексії. Особливо вдалою виглядає структура твору, яка дозволяє поступово заглиблюватися в тему, розбираючи її на складові. Авторці вдається знайти баланс між теорією та практикою, пропонуючи не лише пояснення, а й конкретні інструменти для роботи над собою. Це робить книгу корисною для широкого кола читачів, але особливо цінною для тих, хто відчуває, що стоїть на місці, повторюючи помилки, закладені в генетичному коді чи сімейній історії. Тим, хто прагне розірвати це коло, відчути себе вільнішим, наважитися на власні, а не успадковані рішення. "За маму, за тата" можна порівняти з роботами таких авторів, як Берн або Норман Д. Уолдман, але в українському контексті, з притаманною йому культурною специфікою. Це не науковий трактат, а радше розмова з близьким другом, який має досвід і готовий поділитися мудрістю. Єдине, що могло б викликати певне застереження, – це надмірна ідеалізація процесу самоприйняття. Хоча книга спонукає до щирості та відкритості, шлях до повного звільнення від родових сценаріїв буває довгим і вимагає значних зусиль, іноді й професійної допомоги. Важливо пам'ятати, що ця книга – потужний провідник, але не панацея. В цілому, "За маму, за тата" – це твір, який заслуговує на увагу. Він несе в собі потужний заряд терапевтичної сили, пропонуючи світло і надію для тих, хто шукає вихід з лабіринтів власних сімейних історій.
