Дофамінове покоління. Де межа між болем і задоволенням — Анна Лембке

Нам пощастило жити в добу швидких задоволень. Кілька кліків по екрану — й інстаграм готовий потішити лайками, You Tube підсунути цікаве відео, а мобільні ігри — почуватися переможцем тут і зараз. Зручно і все під рукою.

Але трапляється так, що задоволення перетинають межу і перетворюють нас на залежних людей. Основна причина цього — надмірний рівень дофаміну внаслідок приємних, але не завжди корисних, звичок. А це є не що інше, як своєрідна втеча від болю.

У своїй книжці психіаторка Анна Лембке досліджує цей феномен і розповідає, як тримати дофамін під контролем. На основі реальних випадків своїх клієнтів та наукових досліджень вона демонструє, що підтримувати баланс між болем і задоволенням можливо. Але найголовніше — повертає надію у нашу силу змінити власне життя.

Чому варто прочитати книжку «Дофамінове покоління»:

Незалежно від того, чим ви захоплюєтеся — Інтернетом чи їжею, роботою чи сексом — ця книга розповість усе про механізми, причини і наслідки ваших залежностей.

Пояснюючи складні наукові терміни простими для усіх читачів метафорами, Лембке демонструє, як знайти задоволення поза шкідливими звичками і тримати дофамін під контролем.

Сподобається читачам, які шукають балансу у своєму житті та прагнуть жити повним, яскравим, і найголовніше здоровим — життям.

Анна Лембке — американська психіаторка, спеціалістка з опіоїдної епідемії у США, працює в клініці з дослідження залежності при Стенфордському університеті. У 2020 році знялася в документалці від Нетфліксу The Social Dilemma про небезпеку соціальних мереж.

Цитати із книжки

Про різноманіття наших залежностей:

Наркотики, їжа, новини, азартні ігри, шопінг, геймінг, надсилання текстових повідомлень, обмін повідомленнями інтимного змісту, ведення блогів, спілкування у соціальних мережах (як-от фейсбук, інстаграм, ютюб, твіттер), тролінг... Збільшення доступності, кількості, різноманітності та дієвості стимулів, що забезпечують позитивне підкріплення, у наш час просто вражає. Смартфон — це свого роду сучасний шприц, який цілодобово вводить цифровий дофамін мережевому поколінню. Зараз ніхто з нас не захищений від проблем залежності. Якщо ви ще не знайшли власний наркотик, то невдовзі він неодмінно з’явиться на одному з вебсайтів у вашому полі зору.

Авторка про свою залежність від читання любовних романів:

Десь через рік після появи одержимості любовними романами я усвідомила, що о другій годині ночі буднього дня читаю роман «П’ятдесят відтінків сірого». Я переконувала себе у тому, що це сучасна версія роману «Гордість та упередження» — поки не дісталася до сторінки, на якій ішлося про «анальні пробки». Саме тоді мені сяйнула думка, що до світанку читати про садомазохістські секс-іграшки — зовсім не те, як би я хотіла проводити свій час.

Про шкідливий вплив інтернет-контенту на малолітніх дітей:

Старший брат часто дивився мультфільми в інтернеті й натрапив на японське аніме, що демонструвало всі види статевих актів. Хлопчик мав власний iPad, і ніхто не стежив за тим, що він робить. Тож переглянувши кілька таких аніме, він вирішив спробувати це на своєму братові.