91
У пошуках чуйності. Жіночий шлях до себе
✍️ Наталія де БарбароЯк жінкам подолати страх перед іншими, перестати бути покірними та навчитися ставити особисті кордони без почуття провини за власні потреби.
«У пошуках чуйності» Наталії де Барбаро — це глибокий психологічний текст про шлях жінки до себе крізь призму внутрішньої «Покірної». Авторка відверто розповідає про автоматичну реакцію на чужий дискомфорт, страх конфлікту та втрату власних меж у повсякденному житті. Книга допомагає усвідомити механізми покірності, навчитися захищати свої інтереси та звільнитися від тягаря постійного виправдання перед оточенням. Вона стане в нагоді жінкам, які втомилися від ролі «зручної» людини і шукають шлях до внутрішньої свободи та самоприйняття.
Книга вийшла у видавництві «Creative Women Publishing» 2024 року. Переклад — Галина Крук.
📝 Опис книги: У пошуках чуйності. Жіночий шлях до себе
Я знаю тебе, Чемна Дівчинко. Я знаю, що ти створена зі страху. Покірна з’являється в мені, коли я бачу підняту брову директора на тренінгу для адміністраторів. Коли в голосі мого сина чи чоловіка з’являється роздратування, а я відчуваю, як у животі наростає напруга. Коли я вагаюся, чи прийняти запрошення на якусь бесіду, хоч знаю, що інші, хто буде на ній, не вагатимуться.
Вона в мені, коли під час розмови я автоматично думаю про чужий дискомфорт, беру його до уваги і докладаю зусиль, щоб мій співрозмовник почувався добре, забуваючи перевірити, як я сама при цьому почуватимусь, чи є у мене для цього сили і чого це мені коштуватиме.
Вона в мені, коли я вмикаю дружелюбність, поступливість, коли питаю: «Ще салату?», щоб змінити тему, бо боюся, що між тими, хто сидить за столом, виникне конфлікт.
Покірна була в мені, коли я — як, мабуть, і кожна дівчина в Польщі — проживала свою версію #metoo. Коли сьогодні, як доросла жінка, я не реагую, коли чужий фацет каже мені «кицю». Коли замість того, щоб сказати «від’їбись», я тихим голосом кажу: «Дуже перепрошую, сподіваюсь, для вас не буде проблемою, якщо я попрошу відсунутися на два-три міліметри?».
Коли я пишу ці слова, то починаю сумніватися в собі й хочу перестати, бо не знаю, чи хтось це взагалі прочитає. Покірна тримає ноги разом, руки на ковдрі, перевіряє, чи не пішла стрілка на її колготах і, про всяк випадок, має з собою другу пару.
Ложка, ніж, виделка. Виконує команди без буркотіння. Її голос — як фоновий шум: не шуми, жінко, не заважай іншим у їхніх серйозних справах. Покірна нікому не завдає зайвих клопотів своїм існуванням. Вона йде на кухню, коли чоловіки обговорюють серйозні справи, навшпиньки заходить до конференц-залу, її губи складаються у беззвучне «вибачте», вона сідає під стіною, робить жест «ні, не турбуйтеся, не хвилюйтеся за мене», коли хтось показує їй на місце за столом. Кому вона скоряється?
Від авторки:
«Я хотіла, щоб ця книжка несла жінкам щось на зразок світла, полегшення і звільнення від почуття самотності. Зараз я хочу принести полегшення і звільнення від почуття самотності тобі. Ми не знайомі. Я — твоя сестра. Ці обидва речення — правдиві.»
📖 Погляд Mirava
Чому ця книжка нам подобається
Бо це не просто книга, це запрошення до відвертої розмови про те, як суспільство, зокрема патріархальні установки, впливає на наше життя. Наталія де Барбаро, черпаючи з безлічі жіночих історій, розкриває, як ми формуємося під їхнім тиском, але й як знаходимо силу й автентичність. Ця праця стане у нагоді кожній жінці, яка прагне краще зрозуміти себе, свої бажання та звільнитися від нав'язаних стереотипів. Якщо ви цікавитеся психологією, фемінізмом, чи просто шукаєте сміливий погляд на сучасні виклики, ця книга – ваш надійний провідник.
Це думка команди Mirava, складена за описом від видавця — не рецензія й не переказ відгуків.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 21,5 × 15,5 см |
|---|---|
| Папір | Офсет |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Дуже глибока і прониклива книга. Змушує задуматись над багатьма речами. Рекомендую!
Прочитала на одному диханні. Відчула себе зрозумілою. Чудовий подарунок для будь-якої жінки.
Купив дружині, вона в захваті. Дуже цікавий погляд на проблему. Я сам теж почав читати. Задоволений.
У "У пошуках чуйності" Наталії де Барбаро пульсує нестерпний, але водночас глибоко лікувальний пульс тисяч жіночих досвідів. Це не просто книжка, а справжнє дослідження, яке проникає у найглибші шари того, як патріархальні структури невидимими нитками виплітають наше сприйняття себе і світу. Барбаро не пропонує готових відповідей чи легких шляхів; натомість, вона запрошує до розмови, до співпереживання, до осмислення спільного болю та спільної сили. Авторка майстерно поєднує психологічну глибину з феміністичною оптикою, створюючи текст, який резонує з болем, але водночас випромінює надію. Це книжка, народжена з епохи #metoo, яка несе в собі енергію протесту проти застарілих догм, що обмежують жіночу свободу та добробут. "У пошуках чуйності" відрізняється від типових самодопоміжних видань своєю інтелектуальною вагою та емоційною щирістю. Це запрошення до самопізнання, до визволення від нав'язаних ролей та стереотипів, до віднайдення власного голосу. Цей твір, безсумнівно, сподобається тим, хто шукає глибокого осмислення гендерних відносин, хто готовий зазирнути під поверхню суспільних норм і викрити їхню несправедливість. Він стане цінним читанням для феміністок, психологів, соціологів, а також для кожної жінки, яка прагне зрозуміти себе та свій шлях у світі. Порівняти "У пошуках чуйності" можна з роботами таких авторок, як Симона де Бовуар чи Белл Хукс, але Барбаро привносить у цю розмову сучасний, український (та польський) контекст, надаючи йому особливої актуальності. Єдине, що може викликати певні роздуми, це іноді надмірна зосередженість на травматичному досвіді. Хоча це й зумовлено суттю теми, варто пам'ятати, що для деяких читачок, які самі пережили подібне, це може стати емоційно виснажливим. Тим не менш, це не применшує цінності книги, яка, як і будь-яке глибоке мистецтво, має право викликати сильні почуття. "У пошуках чуйності" – це потужний маніфест, який заслуговує на увагу та осмислення.
